Про деякі питання класифікації учасників провадження у справах про адміністративні правопорушення

Анотація

У статті зауважено, що сьогодні доволі спір­ними залишаються пояснення сутності понять «процес» і «процесуальна процедура» з поси­ланням на те, що вони, певною мірою, є близь­кими до послідовних процесуальних дій сторін (учасників), які спрямовані на досягнення за своїми наслідками юридично значимого резуль­тату. Водночас поняття «адміністративний про­цес» має ширший зміст у порівнянні з поняттям «провадження у справах про адміністративні правопорушення», адже, шляхом застосування норм адміністративного процесу, регулюванню піддається значно ширший спектр адміністратив­но-правових відносин, реалізація яких відбува­ється за участю сторін провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Розглянуто наукові підходи щодо класифіка­ції учасників провадження у справах про адміні­стративні правопорушення.

Зазначено, що сьогодні існує доволі широкий перелік наукових пошуків, які пов'язані із суб'єк­тами адміністративного процесу (провадження). Підкреслено, що кожна з наявних конструкцій важлива для подальшого її вдосконалення та за­стосування в адміністративно-юрисдикційній ді­яльності уповноважених на це суб'єктів.

Зазначено, що для класифікації учасників провадження у справах про адміністративні пра­вопорушення, з урахуванням їх процесуально­го статусу, варто звернути увагу на ознаки, які властиві для кожного учасника провадження, характеризуючи їх роль і місце в провадженні, а також наявність прав і обов'язків під час розгля­ду справи, прийняття по ній рішення та під час його виконання. До ознак, які характеризують адміністративно-процесуальний статус учасників провадження у справах про адміністративні пра­вопорушення, і є підставами для їх класифіка­ції, віднесено: 1) соціальну сутність суб'єктів як сторін адміністративного провадження; 2) відно­шення суб'єктів до вчиненого адміністративного правопорушення; 3) визначення ролі, призна­чення, змісту та обсягу повноважень, які нале­жать учасникам адміністративного проваджен­ня; 4) закріплення в адміністративно-правових нормах форм і методів участі органів (посадових осіб) при розгляді справ про адміністративні пра­вопорушення; 5) поділ учасників провадження у справах про адміністративні правопорушення на основних та факультативних тощо.