Методологічні підходи до вивчення законодавчих засад організації та функціонування системи альтернативних способів вирішення публічно-правових спорів та конфліктів
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.06.88Ключові слова:
альтернативні способи вирішення публічно-правових спорів та конфліктів, методологічні підходи до побудови цілісної системи застосування альтернативних способів вирішення публічно-правових спорів та конфліктів, законодавчі засади медіації та інших способів вирішення спорів та конфліктівАнотація
У статті констатовано не достатню урегульо- ваність сфери вирішення публічно-правових спорів та конфліктів та вказано на те, що вона потребує подальшого ухвалення відповідних законодавчих актів, або внесення змін до чинних актів у цій сфері. При цьому зазначається, що у межах удосконалення законодавчого регулювання організації та функціонування цілісної системи застосування альтеративних способів вирішення публічно-правових спорів та конфліктів слід виходити з низки методологічних домінант. Серед них слід виділити те, що існує об'єктивне відставання законодавця від потреб динамічного розвитку суспільних відносин. У сфері формування цілісної системи альтеративних способів вирішення публічно-правових спорів та конфліктів такий стан речей є особливо притаманним, оскільки відбувається значне динамічне формування нових способів, правил, прийомів, форм та методів вирішення спорів. Крім того, складно системне утворення, що охоплює сукупність різноманітних альтеративних способів вирішення публічно-правових спорів та конфліктів на сьогодні виступає не повною мірою відпрацьованою з точки зору наукового пошуку системою, кожен зі способів (форм, методів) якої має свою специфіку, що потребує свого особливого підходу щодо законодавчого урегулювання. При цьому, застосування інноваційних підходів, якими є по суті ті, що реалізуються у межах системи альтеративних способів вирішення публічно-правових спорів та конфліктів вимагають і відповідного підходу щодо застосування новітніх правил та прийомів юридичної (законодавчої) техніки. У межах законодавчого регулювання слід ураховувати і те, що інститут альтеративних способів вирішення публічно-правових спорів та конфліктів виступає винаходом не вітчизняної правової системи, а натомість виник та знайшов свій активний розвиток у зарубіжних країнах.
Констатовано, що на сьогодні має місце не достатня урегульованість сфери вирішення публічно-правових спорів та конфліктів. У зв'язку з цим, вона потребує подальшого ухвалення відповідних законодавчих актів, або внесення змін до чинних актів у цій сфері. Але при цьому необхідно виходити з потреби дотримання низки методологічних підходів та ключових домінант щодо удосконалення законодавчого регулювання організації та функціонування цілісної системи застосування альтеративних способів вирішення публічно-правових спорів та конфліктів.
Посилання
Балуха В.С. Нормативно-правові основи формування системи альтернативного виіршення спорів в Україні. Часопис Київського університету права. 2013. № 4. С. 162—168.
Правила оформлення проєктів законів та основні вимоги законодавчої техніки (Методичні рекомендації). Видання чет-верте, виправлене і доповнене. Київ., 2014. URL https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0002451-06#Text (дата звернення 17.08.2023 р.).
Григоренко Є.І. Конституційні засади проходження військової служби громадянами України: проблеми теорії та практики : монографія. Х.: Право, 2010. 280 с.
Тацій В.Я., Тодика Ю.М. Проблеми становлення сучасного конституціоналізму в Україні. Право України. 2001. № 6. С. 7—13.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 А.М. Стєбєлєв
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.