Методологічні підходи до вивчення законодавчих засад організації та функціонування системи альтернативних способів вирішення публічно-правових спорів та конфліктів

Автор(и)

  • А.М. Стєбєлєв кандидат юридичних наук, доцент кафедри права Національного аерокосмічного університету імені М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», адвокат, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.06.88

Ключові слова:

альтернативні способи вирішення публічно-правових спорів та конфліктів, методологічні підходи до побудови цілісної системи застосування альтернативних способів вирішення публічно-правових спорів та конфліктів, законодавчі засади медіації та інших способів вирішення спорів та конфліктів

Анотація

У статті констатовано не достатню урегульо- ваність сфери вирішення публічно-правових спорів та конфліктів та вказано на те, що вона потребує подальшого ухвалення відповідних за­конодавчих актів, або внесення змін до чинних актів у цій сфері. При цьому зазначається, що у межах удосконалення законодавчого регулю­вання організації та функціонування цілісної сис­теми застосування альтеративних способів вирі­шення публічно-правових спорів та конфліктів слід виходити з низки методологічних домінант. Серед них слід виділити те, що існує об'єктивне відставання законодавця від потреб динамічно­го розвитку суспільних відносин. У сфері фор­мування цілісної системи альтеративних способів вирішення публічно-правових спорів та конфлік­тів такий стан речей є особливо притаманним, оскільки відбувається значне динамічне форму­вання нових способів, правил, прийомів, форм та методів вирішення спорів. Крім того, складно системне утворення, що охоплює сукупність різ­номанітних альтеративних способів вирішення публічно-правових спорів та конфліктів на сьо­годні виступає не повною мірою відпрацьованою з точки зору наукового пошуку системою, кожен зі способів (форм, методів) якої має свою спе­цифіку, що потребує свого особливого підходу щодо законодавчого урегулювання. При цьому, застосування інноваційних підходів, якими є по суті ті, що реалізуються у межах системи альте­ративних способів вирішення публічно-правових спорів та конфліктів вимагають і відповідного підходу щодо застосування новітніх правил та прийомів юридичної (законодавчої) техніки. У межах законодавчого регулювання слід урахо­вувати і те, що інститут альтеративних способів вирішення публічно-правових спорів та конфлік­тів виступає винаходом не вітчизняної правової системи, а натомість виник та знайшов свій ак­тивний розвиток у зарубіжних країнах.

Констатовано, що на сьогодні має місце не достатня урегульованість сфери вирішення пу­блічно-правових спорів та конфліктів. У зв'язку з цим, вона потребує подальшого ухвалення від­повідних законодавчих актів, або внесення змін до чинних актів у цій сфері. Але при цьому не­обхідно виходити з потреби дотримання низки методологічних підходів та ключових домінант щодо удосконалення законодавчого регулюван­ня організації та функціонування цілісної систе­ми застосування альтеративних способів вирі­шення публічно-правових спорів та конфліктів.

Посилання

Балуха В.С. Нормативно-правові основи формування системи альтернативного виіршення спорів в Україні. Часопис Київського університету права. 2013. № 4. С. 162—168.

Правила оформлення проєктів законів та основні вимоги законодавчої техніки (Методичні рекомендації). Видання чет-верте, виправлене і доповнене. Київ., 2014. URL https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0002451-06#Text (дата звернення 17.08.2023 р.).

Григоренко Є.І. Конституційні засади проходження військової служби громадянами України: проблеми теорії та практики : монографія. Х.: Право, 2010. 280 с.

Тацій В.Я., Тодика Ю.М. Проблеми становлення сучасного конституціоналізму в Україні. Право України. 2001. № 6. С. 7—13.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-27

Номер

Розділ

Розділ 7. Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право