Достатнє матеріальне забезпечення військовослужбовців і працівників Служби безпеки України – запорука національної безпеки держави

Анотація

Працівники та військовослужбовці Служби безпеки України є рівноправними громадянами держави й мають повний обсяг прав та свобод, визначених міжнародними правовими норма­ми та відповідними конституційними засадами, серед яких важливе місце посідає право на соціальний захист, зокрема на матеріальне за­безпечення. Водночас соціальний захист даної категорії працівників повинен не тільки компен­сувати важкі умови праці та обмеження їх прав, які випливають з умов проходження цього виду служби, а й стимулювати професійне зростання, мотивувати їх до виконання своїх завдань на ви­сокому професійному рівні, самовіддано й макси­мально ефективно. Втім соціального захисту військовослужбовців і працівників Служби безпеки України, зокрема їх матеріальному забезпеченню приділяється наразі не достатньо уваги.

Мета статті розглянути актуальні питання ма­теріального забезпечення військовослужбовців і працівників Служби безпеки України.

Наголошено на важливості, не тільки в період війни, а й у мирний час, достатнього матеріаль­ного забезпечення для військовослужбовців та працівників Служби безпеки України, які є осо­бливою категорією працівників, що здійснюють свою трудову діяльність від імені держави та задля реалізації її функцій. Хоча наразі й відбу­ваються динамічні зміни в законодавстві щодо грошового забезпечення даної категорії праців­ників, водночас мало уваги присвячено, зокре­ма розкриттю сутності грошового забезпечення, окресленню його мети та призначення, не ви­світлюється зв'язок якості та обсягів грошового забезпечення з рівнем мотивації щодо якісного виконання обов'язків та багато інших проблем­них, невирішених питань. Такі ж проблеми ви­никають і при призначенні та перерахунку пен­сій військовослужбовців та працівників Служби безпеки України, водночас пенсії мають відпо­відати гідному рівню життя таких пенсіонерів, належним чином забезпечувати їх у старості та у випадку втрати працездатності. Тому держава жодним чином не повинна ігнорувати питання матеріального забезпечення даної категорії пра­цівників, оскільки це може позначиться на рівні національної безпеки держави.