Об'єкт та предмет кримінальних правопорушень у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку

Анотація

Стаття присвячена розгляду об'єкта та пред­мета комп'ютерних кримінальних правопору­шень. Мета статті - дослідити об'єкт та пред­мет комп'ютерних кримінальних правопорушень, проаналізувати сучасний стан правового регу­лювання комп'ютерних кримінальних правопо­рушень, надати пропозиції і зауваження до за­конодавства.

Доведено, що в зв'язку з розвитком науко­во-технічного прогресу наприкінці ХХ сторіччя в державі виник новий тип суспільних відносин в сфері обігу комп'ютерної інформації, які в по­дальшому були взяти під охорону кримінально­го закону. Інформаційна безпека (кібербезпека) держави стала однією з складових національної безпеки України. На відміну від інших науковців ми вважаємо, що безпосереднім об'єктом комп'ю­терних кримінальних правопорушень є суспільні відносини щодо забезпечення цілісності та збе­реження комп'ютерної інформації та безпечного функціонування інформаційних систем. Фунда­ментом інформаційної системи є сукупність ін­формаційних ресурсів у вигляді комп'ютерної інформації, комп'ютерних технологій та обладнан­ня, а також пов'язаної з ними комп'ютерної інф­раструктури, включаючи мережі електрозв'язку. Не будь-яка комп'ютерна інформація потребує кримінально-правової охорони та відповідно ви­ступати в якості предмета комп'ютерних кримі­нальних правопорушень, тому законодавцю по­трібно внести зміни в диспозиції статей XVI роз­ділу Особливої частини КК України та замінити термін «інформація» на «охоронювана законом інформація». Вбачається, що обмежив в законі способи впливу на комп'ютерну інформацію за­конодавець надав можливості уникнути кримі­нальної відповідальності особам, які в інший спо­сіб спричиняють шкоду власникам комп'ютерної інформації.

Складність захисту правовідносин у сфе­рі комп'ютерної інформації полягає не лише в еволюції технологій її оформлення та передачі, а й у еволюції самих правовідносин та способів впливу на них. Відсталість статей Розділу XVI КК України та проблеми кваліфікації діянь за цими статтями, які виникають в сучасної судовій прак­тиці, не можуть знайти вирішення лише зміною диспозицій вказаних складів.