Фармацевтичні кримінальні правопорушення: історія та сучасність

Анотація

У межах даної статті досліджені т.зв. «фармаце­втичні кримінальні правопорушення», які містять­ся у р. XIII «Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення» КК України, де значна кількість норм стосується саме лікарських засобів. Метою статті є дослідження іс­торії формування фармацевтичних кримінальних правопорушень, проблем їх кваліфікації та ви­значення перспектив їх удосконалення. Наразі у р. ХІІІ Особливої частини КК України згадуються лікарські засоби (ст. 321-2 КК України); одурма­нюючі лікарські засоби, які не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами (ст. 322, 324 КК України); лікарські засоби, які містять наркотичні засоби або психотропні речовини чи є їх аналога­ми (ст. 307, 308, 309, 318, 319 та 320 КК України); отруйні чи сильнодіючі лікарські засоби (ст. 306, 321 КК України); фальсифіковані лікарські засоби (ст. 305, 321-1 КК України).

У ході дослідження виявлено низку терміно­логічних неузгодженостей; пробіли, пов'язані імплементацією Конвенції Медікрайм, зокрема констатовано, що медична продукція не повною мірою охороняється кримінальним законом, адже у КК йдеться про лікарські засоби, а вони не охоплюють медичні вироби. Встановлено, що не були імплементовані окремі обтяжуючі обста­вини, передбачені ст. 13 Конвенції Медікрайм, які не були враховані ні як кваліфікуючі ознаки, ні в порядку ст. 67 КК України; не вжиті захо­ди для забезпечення можливості притягнення до відповідальності юридичних осіб за злочини, пе­редбачені ст. 11 Конвенції Медікрайм. Також на­голошено, що підхід за якого кваліфікація неза­конного обігу нарковмістих та психотропних лі­карських засобів за статтями т.зв. «наркозлочинів» потребує перегляду. Виокремлено проблему відсутності належної кваліфікації радіоактивних (радіофармацевтичних) лікарських засобів, а та­кож контрабанди отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів.