Поняття обов'язку як елементу правового статусу особи

Анотація

Одним із способів правового регулювання су­спільних відносин є встановлення державою пев­них обов'язків для своїх громадян. Саме зобов'я­зання як інструмент правового регулювання до­зволяє створити баланс між інтересами індивіда, соціуму та держави. Саме тому у ст. 23 Конститу­ції України зазначено: «Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розви­ток її особистості». Тобто, людина, знаходячись в суспільстві, постійно взаємодіє з іншими людь­ми. Відповідно, вона не може не мати обов'яз­ків по відношенню до суспільства, громадян та держави. Тому, безперечно, обов'язки є такими ж важливими елементами правового статусу як права і свободи.

Актуальність дослідження правового статусу в цілому та обов'язку як його структурного еле­менту, зокрема зумовлена їх значенням для існу­вання особи у суспільстві. Відтак, у філософсько­му вимірі, правовий статус закріплює досягнутий рівень свободи особи, виступає важливим засо­бом ефективного задоволення потреб і інтересів кожної людини, створення і використання умов для всебічного її розвитку. Крім того, значимість феномену правового статусу відображається у його здатності до підвищення рівня правової визначеності, зокрема завдяки правовому ста­тусу ми можемо зрозуміти ким є той чи інший суб'єкт права у тих чи інших суспільних відноси­нах; в яких суспільних відносинах та в якій саме мірі цей суб'єкт може брати участь; яким чином, на яких підставах, умовах певний суб'єкт права бере участь у суспільних відносинах та як від­повідний суб'єкт виходитиме з цих відносин чи як саме ці відносини мають припинятись.

Обов'язок ж як елемент правового статусу особи, у свою чергу, є однією з центральних у юриспруденції. Більше того, від належного функ­ціонування системи обов'язків залежить рівень правосвідомості та правової культури в суспіль­стві. Крім того, відповідно ж до філософського енциклопедичного словника, обов'язок це одна з основних категорій етики і моральної свідомості, моральне зобов'язання окремого індивіда, групи осіб, класу, народу та ін., що постає для них як конкретне практичне завдання. Тобто, обов'язок є багатосторонньою категорією, яка має виключ­не значення у різних сферах суспільного буття, що зумовлює окремий інтерес до його досліджен­ня. Крім того, окремою передумовою для дослід­ження категорії обов'язку є втілення у ньому волі та інтересів цілого суспільства, оскільки обов'я­зок відображає у собі той варіант поведінки, який є найбільш прийнятним та суспільно корисним.

Проте, в ході досліджень правового статусу громадян, здебільшого увага зосереджується навколо категорії прав та свобод, які, безумовно, складають його основу, проте вони не можуть бути належно реалізовані без інших його компо­нентів, а саме обов'язків. Більше того, невико­нання саме покладених на громадян обов'язків тягне за собою ряд негативних наслідків як для суспільства в цілому, так і для держави, зокре­ма порушується вже згаданий вище баланс інте­ресів та створюється підґрунтя для потенційних суспільних конфліктів. Таким чином як права та свободи, так і обов'язки людини є невід'ємними елементами правового статусу, проте в даній статті увага буде зосереджена саме на дослід­женні категорії обов'язку крізь призму правового статусу.