Питання дії права у поглядах філософів античної Греції та Стародавнього Риму

Анотація

У роботі автором здійснено аналіз уявлень фі­лософів античної Греції та Стародавнього Риму, в яких сформовано перші уявлення про право, його дію та ефективність. Відзначено, що істо­ричний доктринальний аналіз права є важливим методом вивчення права, який дозволяє дослід­жувати правові інститути і процеси, з одного боку - в тій послідовності, в якій вони виникали, розвивалися та змінювалися одні одними, а, з ін­шого боку - як вони сприймались і розумілись, яке місце займали в історії правової думки. Су­часний стан наукового розуміння вказаної кате­горії є наслідком тривалого формування багатоаспектного світоглядного сприйняття зазначеного феномену, що розвивалось історично. Тому від­повідь на питання: як і коли виникає категорія «дія права», як вона сприймалась мислителями і філософами минулого, є обов'язковою для до­слідження у юридичній науці, оскільки, вико­ристовуючи історико-правовий метод наукового пізнання у його поєднанні з методом логічного аналізу, ми маємо змогу прослідкувати важливі зміни юридичної доктрини, її певне вдосконален­ня, проаналізувати для себе наявні правові уяв­лення про дію права та використати їх у прак­тичній площині.

На підставі аналізу поглядів філософів (Сократ, Платон, Арістотель, Сенека, Цицерон та ін.) зроблено висновки про те, що: 1) в уяв­леннях мислителів Стародавніх Греції та Риму дія права ще не отримує свого категоріального виокремлення, водночас в них представлені ха­рактеристики права, які надаються з точки зору процесу та наслідків його поширення на терито­рію відповідної держави та на населення, яке на ній проживає; 2) вчення античності про державу і право ґрунтувалось на ідеалістичних поняттях про вічну справедливість, а питання її досягнення і забезпечекння за допомогою належної дії права мали другорядний характер; 3) значна увага у поглядах мислителів приділялась саме природ­ному праву, а питання дієвості права переваж­но стосувалось права позитивного (писаного), як такого, що забезпечує непорушність суспіль­ством та індивідами законів природи; 4) правові уявлення мислителів заклали не лише світогляд­не підґрунтя для розуміння дії права, але і впли­нули в подальшому на розвиток: а) світоглядно­го сприйняття права як діяльнісно орієнтованого феномену; б) наукове пізнання права як функ­ціонально феномену, що наділений комплексом закономірностей.