Захист прав дітей у США наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.: історичний екскурс

Анотація

У статті проаналізовано проблеми захисту прав дітей у США, які склалися наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття. Констатовано, що до кін­ця ХІХ ст. питання захисту дітей ніколи і ніде в світі не поставало. Розглянуто справу Мері Еллен Маккормак, яка зазнала жорстокого поводжен­ня з боку її усиновителів, та завдяки адвокату Елбріджа Джеррі була передана до Верховного суду США. Констатовано, що даний прецедент став першим задокументованим випадком жор­стокого поводження з дітьми в історії Сполуче­них Штатах Америки, та й у світі в цілому.

Простежено за історією утворення Нью-Йорк- ського товариства із запобігання жорстокому поводженню з дітьми «NYSPCC», яке стало пер­шою організацією у світі із захисту інтересів ді­тей. Розглянута його діяльність, яка полягала у юридичному захисті дітей, їх матеріальному за­безпеченні, і порушенні їхніх прав та інтересів. Особливо шокуючими стало виявлення зловжи­вань у приватних дитячих садках та будинках, де діти знаходилися у непридатних для прожи­вання умовах, у той час як опікуни отримували від держави кошти на утримання дітей.

Наголошено, що заснування Нью-Йоркського товариства із запобігання жорстокому поводжен­ню з дітьми «NYSPCC» стало запорукою змін у цій сфері. Його діяльність спонукала до швидкого формування інших товариств у Сполучених Шта­тах та ухвалення перших нормативно-правових актів, що гарантували права дітей та передба­чали механізм їх захисту. Поступово відбувалася трансформація суспільної свідомості, що переби­рало на себе відповідальність за захист неповно­літніх дітей.

Розглянуто процес утворення державних де­партаментів соціального забезпечення, соціаль­них послуг, охорони здоров'я та праці, які від­криваються у всіх штатах, а також Федерально­го дитячого бюро, яке було засноване у 1912 р. Воно стало першим національним урядовим офі­сом у світі, повноваження якого зосереджували­ся на забезпеченні кращого благополуччя дітей та їхніх матерів.

Вивчено сфери діяльності Бюро, яке розроби­ло цілий комплекс заходів, що полягали у запро­вадженні допологового догляду жінок, допомозі їм в народженні дитини, утворенню спеціалізова­них дитячих клінік, запровадження інституту па­тронажної медсестри, сертифікованих молочних станцій для дитячого годування та підвищення освіченості серед жінок-матерів про заходи і по­треби правильного догляду за дітьми заради по­долання високої смертності немовлят.

Іншою сферою діяльності Дитячого бюро був контроль за використанням дитячої праці, а та­кож просвітницька діяльність - публікація книг, де висвітлювалися тогочасні проблеми у сфері порушення прав дітей. Робота бюро позначи­лася і на законодавчих ініціативах. Так, проа­налізовано закон Кітінга-Оуена 1916 р., який забороняв працю малолітніх, а також Закону Шеппарда-Таунера 1921 р., який виділив феде­ральні субсидії на державні програми охорони материнства та дитинства. Державному фінан­суванню підлягали: навчання акушерок, про­світницька робота з батьками, відкриття центрів здоров'я, курси батьківства, запровадження стандартів та порядку ліцензування пологових будинків, збір даних про материнську та дитячу смертність.

Досліджено приписи Закону про соціальне за­безпечення 1935 р., яким передбачалося фінан­сування програми допомоги дітям-утриманцям, малозабезпеченим сім'ям, утворення служби опі­ки над дітьми, яка уповноважувалася здійснюва­ти нагляд за дотриманням прав дитини.