Універсальність прав людини: теоретичний вимір

Анотація

Стаття присвячена теоретичному досліджен­ню поняття універсальності прав людини як про­цесу встановлення відповідних норм та механіз­мів універсального характеру з метою захисту та забезпечення прав людини, а також поняття універсальності - як досягнення певної доскона­лості у захисті прав людини. Ця універсальність проявляється як трансцендентний аспект. Уні­версальні права - це права, які має кожна лю­дина як особистість, незалежно від правового простору чи історичного часу. Розгляд цього ас­пекту є дуже важливим для обґрунтування безу­мовності прав людини. Ідея універсальності прав людини базується на положенні про те, що права людини мають екстериторіальний характер і що їх реалізація та захист не є справою лише окре­мих держав, а є предметом загального інтересу. Універсальність прав людини виникає з універ­сальності людської природи. Якість практичних змін у розвитку сучасних держав значною мірою залежить від уявлень про універсальність прав людини та причин оптимізації прав людини.

Проблема спільного розуміння поняття уні­версальності прав людини, спричиняє багато порушення людських прав і свобод, а її варто вирішувати через пошук шляхів розуміння уні­версальності прав і свобод, через характеристи­ку основних елементів, які визначають зміст режимів прав людини, шляхом з'ясування всієї сукупності характеристик кожного з елементів - права та моралі, соціальних та інших умов, які можуть виступати як стимулюючі або навпаки, перешкоджають їх реалізації. Найчастіше не­порозуміння щодо розуміння універсальності прав людини виникає коли йдеться про країни, що розвиваються, які не тільки відчувають різні труднощі економічного, соціального та культур­ного характеру в реалізації тієї чи іншої конвенції з прав людини, але і щодо різних причин не віта­ють універсалізацію прав людини або, принаймні певною мірою, ставляться до неї з обережністю. В роботі здійснено дослідження теоретичного аналізу різних концепцій розуміння універсаль­ності людських прав, обговорення та дискусія думок прихильників культурного релятивізму та універсалізму.

Сьогодні орієнтиром у складних і суперечли­вих ситуаціях сучасного світу, мають бути уні­версальні права людини, які б виражали чіткі межі його свободи, місця у суспільстві, взаємо­зв'язку з державою чи з іншими індивідами. Не має піддаватися ніякому сумніву у сучасному сві­ті, судження, що права людини - це невід'ємне, невідчужуване досягнення всього людства.