Особливості забезпечення права на працю внутрішньо переміщених осіб (ВПО) під час війни в Україні

Анотація

Стаття присвячена теоретико-правовим про­блемам забезпечення, гарантованого Конститу­цією України громадянам, зокрема внутрішньо переміщеним особам (ВПО), права на працю під час війни в Україні, що потребує особливого за­хисту владою та уповноваженими органами.

З'ясовано, що потреби ВПО охоплюють ши­рокий спектр, але серед професійних потреб найбільш актуальною є робота за фахом тому, доцільно, за можливості, переводити бізнес, формувати робочі місця, створювати нові підпри­ємства саме в регіонах, які сьогодні приймають людей, що рятуються від війни і окупації

Наголошено, що в Україні діє програма «Єд­нання заради дії», що об'єднує внутрішньо пе­реміщених осіб, приймаючі громади та профільні організації на шляху довгострокової інтеграції внутрішньо переміщених осіб в Україні, а мета цього проєкту - зміцнити соціальний капітал ВПО, зробити їх менш вразливими, забезпечити власний внесок ВПО в розробку інтеграційних планів.

Зазначено, що питання працевлаштування розглядається сьогодні в контексті загальної со­ціалізації ВПО, що передбачає бажання людей інтегруватися в соціум, де вони на даний час проживають. Законодавство України гарантує забезпечення права на працю через правовий захист, що унеможливлює протиправне, упере­джене ставлення роботодавця до внутрішньо пе­реміщеної особи.

Акцентовано увагу на тому, що вагомою пе­решкодою для працевлаштування ВПО під час війни може бути відсутність усіх необхідних для цього документів в особи. Документи можуть бути втрачені, або знищені під час евакуації, тому сьогодні соціальні служби і відповідні упов­новажені державні органи працюють над віднов­ленням таких документів за спрощеними проце­дурами.

Зазначено, що є особи з числа ВПО, які не бажають працевлаштовуватися, аргументуючи це певними причинами, що, як правило, є не ви­правдані і надумані (втрата фінансової підтримки і державних виплат при працевлаштуванні; не­можливість працювати за сумісництвом тощо).