Екстремізм як форма правового нігілізму
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.01.14Ключові слова:
тероризм, радикалізація, насильство, агресія, правосвідомість, злочинність, фанатизм, ідеологія, діяльністьАнотація
Розглядається одна з глобальних проблем сучасного світу - проблема екстремізму, який є теорією і практикою досягнення суспільно-політичних, релігійних, національних цілей за допомогою екстремальних, заборонених методів. З політичної точки зору екстремізм - це ідеологія протесту проти усталених соціальних структур та інститутів влади, що розрахована на широкий суспільний резонанс та супроводжується закликами до підриву стабільності, насильства. Водночас екстремізм є формою нігілізму, що заперечує загальновизнані цінності та ідеали, в тому числі право, демонструє схильність до крайніх ідей і дій, фанатизм. Розглянуто три складові правового нігілізму: світоглядну, психологічну та поведінкову. Стратегією реалізації положень ідеології екстремізму є тероризм - діяльність, спрямована на підрив соціальної безпеки, залякування, дестабілізацію. Формами прояву цього явища є політичний, економічний, національний, екологічний та релігійний екстремізм. Визначено причини правового нігілізму та екстремізму, серед яких найважливішими є соціально-політичні фактори, а саме: послаблення державної влади та пасивність її владних структур; висока корумпованість чиновників; криміналізація суспільства; сприяння екстремістам з боку представників іноземних громадських організацій. Обґрунтовано думку про те, що аномія є стимулом до деформації правової свідомості та формування правового нігілізму. Вивчаються форми та шляхи поширення екстремізму, у тому числі через Інтернет. Охарактеризовано особистість екстреміста. Стверджується, що небезпека екстремізму полягає не стільки в сутності поглядів і формі їх вираження, скільки в меті, яку прагнуть досягти екстремісти, в методах її досягнення, серед яких агресія, насильство, радикальні, часто протиправні дії. Усвідомлення населенням небезпеки екстремізму, підвищення його правової культури, економічного становища та ефективність державної влади разом із дієвістю правової системи запобігатиме деформації правосвідомості та існуванню цієї глобальної проблеми.
Посилання
Scarcella A., Page R., Furtado V. Terrorism, Radicalisation, Extremism, Authoritarianism and Fundamentalism: A Systematic Review of the Quality and Psychometric Properties of Assessments. PLoS ONE. 2016. Vol. 11(12): e0166947. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0166947
Kachur V., Kozin S. The structure of legal culture of personality. Entrepreneurship. Economy and Law. 2021. Vol. 12. P. 87¬91. doi https://doi.org/10.32849/2663-5313/2021.12.15
Garcia Magarino S., Jimenez-Ramos M. An Attempt at a Theoretical Explanation of Violent Islamist Radicalization in Spain. Religions. 2022. Vol. 13(3). P. 1-18. https://doi.org/10.3390/rel13030209
Subagyo А. The implementation of the pentahelix model for the terrorism deradicalization program in Indonesia. Cogent Social Sciences. 2021. Vol. 7: 1964720. https://doi.org/10.1080/23311886.2021.1964720
Jamil M.L., Pais S., Cordeiro J. Detection of dangerous events on social media: a critical review. Social Network Analysis and Mining. 2022. Vol. 12. P. 1-17. doi: 10.1007/s13278-022-00980-y
Saraiva R., Erfe A. Preventing violent extremism with resilience, adaptive peacebuilding, and community-embedded approaches. Current Opinion in Environmental Sustainability. 2023. Vol. 61, April. 101271. https://doi.org/10.1016/j.cosust.2023.101271
Thijssen G., Masthoff E., Sijtsema J., Bogaerts S. Understanding violent extremism: Socio-demographic, criminal and psychopathological background characteristics of detainees residing in Dutch terrorism wings. Criminology & Criminal Justice. 2023. Vol. 23(2). P. 290- 308. https://doi.org/10.1177/17488958211049019
Бурдоносова М.А. Правовий нігілізм як форма деформації правової свідомості населення. Держава і право. 2009. Вип. 45. С. 54-60. URL.: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/10825/10%20-%20Budronosova.pdf?sequence=1
Тимошенко В.І. Аномія. Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 18: Кримінологія. Кримінально-виконавче право / редкол.: В. І. Шакун (голова), В. І. Тимошенко (заст. голови) та ін.; Нац. акад. прав. наук України ; Ін-т держави і права імені В. М. Корецького НАН України; Нац. юрид. ун-т імені Ярослава Мудрого. 2019. С. 22-25.
Yumitro G., Febriani R., Roziqin A., Indraningtyas A. Bibliometric analysis of international publication trends on social media and terrorism by using the Scopus database. Frontiers in Communication. 2023. Vol. 8. Р.1-14. doi: 10.3389/ fcomm.2023.1140461
Basra R., Neumann P. R. Criminal Pasts, Terrorist Futures: European Jihadists and the New Crime-terror Nexus. Perspectives on Terrorism. 2016. Vol. 10. № 6. P. 25-40. URL.: https://www.jstor.org/stable/26297703
United Nations General Assembly. "The United Nations Global Counter-Terrorism Strategy Plan of Action to Prevent Violent Extremism". Report of the Secretary-General, A/70/624. 2015, 24 December. URL.: https://www.un.org/counterterrorism/plan-of-action-to-prevent-violent-extremism
Bigo D., Guild E. International Law and European Migration Policy: Where Is the Terrorism Risk? Laws. 2019. Vol. 8(4):30. https://doi.org/10.3390/laws8040030
Helbling M., Meierrieks D. Terrorism and Migration: An Overview. British Journal of Political Science. 2022. Vol. 52(2). P. 977-996. doi:10.1017/S0007123420000587
Galtung J. Cultural Violence. Journal of Peace Research. 1990. Vol. 27. № 3. P. 291-305. URL.: https://www.jstor.org/stable/423472
Sarma K. M., Carthy S. L., Cox K.M. Mental disorder, psychological problems and terrorist behaviour: A systematic review and meta-analysis. Campbell Systematik Reviews. 2022, Aug. 10. Vol. 18(3):e1268. doi: 10.1002/cl2.1268.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 В.І. Тимошенко, В.В. Корольчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.