Компаративний аналіз моделей особливих правових режимів

Анотація

Автором поглиблено знання про моделі осо­бливих правових режимів та їх історико-філософську основу. Висвітлено генезу та харак­теристику моделей особливих правових ре­жимів: класичної, «стану облоги» та «воєнного права», які покладено в основі національних правових систем сучасних держав. Ідентифі­ковано спільні та відмінні риси «стану облоги» романо-германської правової сім’ї та «воєнного права» англо-саксонської правової сім’ї. Вста­новлено, що моделі всіх особливих правових режимів спрямовані на захист публічного інте­ресу і правомірного обмеження прав та свобод людини в надзвичайних обставинах. Вказано, що дотримання законності та правових про­цедур є важливою характеристикою «стану облоги», що передбачає конкретне конститу­ційне регулювання екстраординарних повно­важень органів влади, тоді як «воєнне право» включається в загальний правовий порядок із посиленим контролем судової гілки влади. Доведено, що спільною об'єднуючою рисою зазначених режимів є те, що всі вони визна­ють фідуціарні зобов’язання держави захищати такі цінності як конституційний лад, суверені­тет, територіальну цілісність, життя та здоров’я населення, безпеку навколишнього природно­го середовища. Для обох моделей характерна увага до необхідності обґрунтування та пропорційності обмежень прав людини. Знайшла подальшої розробки позиція про те, що фідуціарна основа взаємин людини і держави при введенні в дію особливих правових режимів прямо визначається спектром юридичних га­рантій, які держава зобов’язується запровади­ти та дотримуватися як на міжнародному, так і національному рівні. Поряд з цим доведено, що жодна із запропонованих моделей не пропонує ефективних та універсальних заходів для до­тримання прав людини за настання екстраор­динарних ситуацій. Встановлено, що ключова різниця моделей «стану облоги» та «воєнного права» полягає у різних підходах до закріплен­ня та реалізації юридичних гарантій прав лю­дини при веденні екстраординарних правопорядків.