Чи може колір бути торговельною маркою?

Анотація

Публікація актуалізує питання інтелектуальної власності на кольори та висвітлює основні зміни стосовно нетрадиційних торговельних марок, які відбулися у світі за останні роки. У статті розгля­нуто американську, європейську та українську практику реєстрації кольорів як нетрадиційних знаків і проаналізовано умови захисту інтелек­туальної власності в епоху постіндустріального цифрового суспільства. Відзначено, що сьогодні багато компаній вважають один або декілька ко­льорів характерними особливостями своїх брендів і прагнуть захистити їх від привласнення. І це не дивно. Методи маркетингу розвиваються та йдуть у ногу з часом. Усі фахові маркетологи знають який вплив кольори мають на людей та активно його використовують [1, с. 4]. Вони все частіше граються з кліповим мисленням та когнітивними функціями людського мозку. Колір — це перше на що звертає свою увагу споживач. Його початкові судження засновані саме на цій харак­теристиці. Лише потім він бачить форму та зміст продукту. Навіть після детального ознайомлення з товаром, на споживача буде активно впливати колір, адже для багатьох колір упаковки є показ­ником якості. У XXI столітті кожна компанія нама­гається створити такі асоціації зі своїм брендом, які краще запамʼятовуються, та підкреслити свою унікальність й неперевершеність в умовах інформаційного суспільства. Практика «прив­ласнення» кольорів тісно пов'язана з боротьбою брендів за впізнаваність серед своєї цільової ау­диторії та залучення нової. Отримати захист на такий специфічний торговий знак відповідно до законодавства про торгові марки непросто. Де­юре, торгова марка у вигляді одного кольору або комбінації кольорів можлива. Проте, досі є мало інструкцій щодо вимог до дійсних кольорових марок. Саме тому виникають особливі труднощі у достатньо точному відображенні таких знаків.

Робота містить огляд основних положень між­народних нормативно-правових актів: Паризької конвенції про охорону прав промислової власно­сті, Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2017/1001 від 14 червня 2017 року про торговельну марку Європейського Союзу, Зако­ну Ленгема (Закон США про товарні знаки) тощо. Також розглянуто низку міжнародних прецеден­тів: починаючи від Owens Corning, які у 1985 році захищали свій відтінок рожевого кольору, та закінчуючи боротьбою Nestle проти Cadbury за один із варіантів фіолетового кольору. В статті відмічається, яким критеріям повинні відповідати нетрадиційні торговельні марки та як у західних країнах боряться з монополізацією кольорів.