Національний та зарубіжний досвід визначення правового статусу органів опіки та піклування

Анотація

У науковій статті автор провів наукове дослі­дження особливостей правового статусу органів опіки та піклування в Україні та інших державах. На підставі проведеного дослідження, автор дій­шов висновку, що органи опіки та піклування виділяються різні органи влади - місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцево­го самоврядування, окремі відділи цих органів, служби у справах дітей, які функціонують при місцевих державних адміністраціях та місцевих радах, а також консультативні та дорадчі допо­міжні органи. В той же час, в науковій літературі зазначається на недоцільності такого широкого переліку органів опіки та піклування та необ­хідності наділення повноваженнями цих органів лише служб у справах дітей. В сімейно-правовій доктрині немає одностайності щодо визначення повноважень органів опіки та піклування, які стосуються захисту прав і законних інтересів ди­тини; вони містяться у спеціальному законодав­стві, яке однак не повною мірою відповідає одне одному і передбачає наявність ряду органів, які фактично не функціонують або здійснюють ді­яльність формально, не володіючи належною компетенцією (комісії з питань захисту прав ди­тини, відділи місцевих державних адміністрацій), або одночасно функціонує два органи, які знахо­дяться один щодо одного у відносинах підпоряд­кування (місцеві державні адміністрації та служ­би у справах дітей). У сімейно-правовій доктрині немає визначеності і в питанні визнання органів опіки та піклування суб'єктами сімейних відно­син; окремі науковці відносять їх до суб'єктів адміністративно-процесуальних відносин або до учасників правовідносин комплексного характе­ру, які частково сімейними, інші - виділяють як суб'єктів сімейних відносин. Аналогами органів опіки та піклування в державах Європейсько­го Союзу та державах-кандидатах у члени ЄС є різного роду органи, в тому числі квазісудові, які виконують як функції щодо призначення, затвердження або звільнення опікуна, так і наг­ляду за дотриманням прав дитини її опікуном (у Франції ці функції розділені між «сімейною ра­дою» та «суддею у справах опіки»). Також ці ор­гани приймають рішення у сімейних спорах щодо визначення прізвища дитини, встановлення її походження, її виховання та утримання.