Пільги як правова категорія: теоретико-правовий аспект

Анотація

У змісті роботи автором здійснено аналіз фе­номену правових пільг крізь призму їх пізнаваль­них закономірностей та їх потенціалу як основи удосконалення понятійно-категоріального апа­рату юридичної науки. Відзначено актуальність тематики дослідження та важливість осучаснення розуміння правових пільг в сучасних умовах їх застосування в механізмі правового регулю­вання. Встановлено пізнавальні особливості те­матики цієї статті.

Автором наголошено на тому, що поточ­ні умови розвитку правового регулювання як в Україні, так і у більшості пострадянських країн визначають необхідність доктринального пере­осмислення всіх правових засобів регулювання, особливо в частині їх природи, функціонального призначення та ролі. Ключовим засобом право­вого регулювання є правові пільги, які поклика­ні забезпечити встановлення особливих, більш м'яких умов правового регулювання, виходячи з принципу доцільності та соціальної справед­ливості. Використання правових пільг особли­во стає актуальним в сучасних умовах розвитку правового регулювання, що супроводжується новими загрозами, пов'язаними з розв'язанням гібридних війн, суттєвим збільшенням кількості збройних конфліктів на політичній карті світу, суттєвого підвищення рівня їх агресивності тощо. В таких умовах особливо актуальним постає пи­тання як наукового переосмислення регулятив­них та охоронних можливостей правових пільг, так і розширення практичних меж застосування правових пільг при вдосконаленні регулювання та охорони прав, свобод, інтересів суб'єктів пра­ва, що потребують підвищеного рівня правової охорони та захисту. Автором констатовано, що актуальність тематики наукової роботи також зу­мовлюється високим рівнем змінюваності право­вого забезпечення пільг, важливістю їх кореляції на національному рівні зі стандартами, запрова­дженими на міжнародному рівні, в тому числі на рівні Європейського Союзу.

На підставі аналізу доктринальних підходів до розуміння правових пільг відзначено високий рі­вень дискусійності та неоднозначності поглядів вчених. Вказане зумовлює доцільність вироблен­ня єдиного доктринального підходу до їх поня­тійного визначення та обґрунтування доцільнос­ті їх термінологічного закріплення в положеннях актів міжнародного права й національного зако­нодавства. В якості висновків автор звертає ува­гу на пізнавальний потенціал правових пільг як самостійної складової понятійно-категоріального апарату юридичної науки та звертає увагу на те, що правові пільги: по-перше, з пізнавальної точ­ки зору відзначаються загальними властивостя­ми, що свідчить про їх приналежність до явищ соціальної дійсності, та особливими властивостя­ми правового характеру, що засвідчує їх прина­лежність до явищ правової дійсності; по-друге, як предмет наукового дослідження є складним, багатоаспектним соціально-правовим явищем, що зумовлює доцільність використання комплек­сної методологічної основи наукового пізнання; по-третє, є невід'ємною складовою будь-якої су­часної правової системи, що націлені на забезпе­чення справедливості, балансу інтересів в соціу­мі, гармонійного розвитку всіх сфер суспільного життя тощо.