Об’єкт складу кримінального – караного діяння за кримінальним законодавством Республіки Польща

Анотація

Стаття присвячена висвітленню сутності та змісту об’єкта складу кримінально-караного діяння за польським кримінальним законодавством.
Проаналізовано питання пов’язані з класифікацією об’єкта складу кримінально - караного діяння, її практичним значенням та змістом поняття подібності кримінально - караних діянь. Автор акцентує увагу на тому, що не потрібно плутати об’єкт кримінально - караного діяння з виконавчим об’єктом. Наприклад, якщо хтось підробляє документ, видряпуючи з його тексту певні слова і вписуючи інші – то виконавчим об’єктом тут буде аркуш паперу, на якому він вчиняє свої дії. Натомість об’єктом кримінально - караного діяння, а відповідно правовим благом, яке захищається законом (і водночас благом, яке захищає ст. 270 Кримінального кодексу Республіки Польща, є достовірність документу. Також у статті звернено увагу на те, що у деяких статтях особливої частини КК при описі кримінально - караного діяння вказується також і об’єкт захисту, наприклад, у ст. 189 Кримінального кодексу Республіки Польща серед ознак вказано свободу як правове благо. що захищається цією нормою. Проте, найчастіше об’єкт кримінально - караного діяння не належить до його передбачених законом ознак. У статті автор також наголошує, що об’єкт кримінально - караного діяння має також суттєве значення при визначенні подібності кримінально - караних діянь, зокрема, для застосування норм про рецидив. Відповідно до § 2 ст. 115 Кримінального кодексу Республіки Польща, подібними кримінально - караними діяннями є кримінально - каране діяння, які належать до одного виду.
Оскільки загально прийнято трактувати як кримінально - каране діяння, які належать до одного виду, кримінально - караних діянь спрямовані проти одного і того ж чи наближеного правового блага. Встановлення факту подібності кримінально - караних діянь відбувається, зокрема, за критерієм об’єкта кримінально - караного діяння.
Наприклад, подібними є кримінально – карані діяння шахрайство (ст. 286 КК) і скупка краденого (ст. 291 КК), оскільки обидва спрямовані проти майна.