Особливості криміналістичної характеристики диверсій
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.01.103Ключові слова:
диверсія, кримінальне правопорушення, криміналістична характеристика, спосіб вчинення диверсій, предмет злочинного посягання, типові сліди злочинуАнотація
У статті зазначено, що криміналістична характеристика є основною складовою методики розслідування будь-якого кримінального правопорушення і ті, що пов’язані з вчиненням диверсії, не виняток. Саме тому до елементів криміналістичної характеристики диверсій автором віднесено: 1) предмет злочинного посягання; 2) способи вчинення кримінального правопорушення; 3) знаряддя вчинення злочину; 4) місце та час злочину; 5) типові сліди.
Проаналізувавши чинний КК України, зроблено висновок, що предметом диверс ії можуть бути: 1) люди – під час вчинення дій, спрямованих на їх масове знищення, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров’ю, а також масове отруєння або поширення епідемій; 2) об’єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, – під час учинення диверсії у формі вчинення виб ухів, підпалів або інших дій, спрямованих на зруйнування або пошкодження таких об’єктів; 3) об’єкти радіоактивного забруднення (територія або інші) – під час учинення дій, спрямованих на таке їх забруднення; 4) тварини й рослини – під час учинення дій, спрямованих на поширення епізоотій чи епіфітотій.
Стверджується, що спосіб вчинення кримінального правопорушення свідчить про те, як, яким чином особа вчиняє суспільно небезпечне діяння, які прийоми, методи і засоби вона застосовує для цього. Спосіб вчинення злочину характерний насамперед для злочинної дії як активної, вольової суспільно небезпечної поведінки особи.
Звичайно, способи вчинення кримінальних правопорушень повторюються, оскільки злочинець діє в аналогічних умовах, він має соціальні і психологічні типові риси, використовує певні знаряддя і засоби злочину.
Крім того, встановлено, що знаряддям диверсій можуть бути: різного роду вибухові пристрої та речовини; запальні суміші; вогнепальна чи холодна зброя; радіоактивні речовини, предмети або частинки; отруйні речовини тощо.
Що стосується місця вчинення злочину як ключового елементу криміналістичної характеристики диверсій, то до нього можна віднести: 1) місця скупчення (перебування) людей; 2) об’єкти, які мають важливе народногосподарське значення; 3) об’єкти, які мають оборонне значення; 4) територія розповсюдження заразної хвороби тварин; 5) територія розповсюдження заразної хвороби рослин.
Посилання
Дика С.А. Методика СБУ у розслідуванні злочину, передбаченого ст. 113 Кримінального кодексу України. Науковий вісник публічного та приватного права. 2020. Вип. 6, том 1. С. 216-220.
Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 р. № 2341-ІІІ / База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text (дата звернення: 14.01.2024).
Цимбал П.В., Кузьменко О.В., Антонюк А.Б., Омельчук Л.В. Криміналістика (у питаннях та відповідях): навчальний посібник. Ірпінь : УДФСУ, 2021. 414 с.
Климосюк А.С. Про кримінально-правову характеристику предметів диверсії та необхідність удосконалення їх законодавчого формулювання в статті 113 Криміналь-ного кодексу України. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Юридичні науки. 2016. Вип. 5 (2). С. 101-106.
Кодекс цивільного захисту: Закон України від 02.10.2012 р. № 5403-УІ / База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n53 (дата звернення: 14.01.2024).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 П.Ю. Кравчук, Я.Р. Потапов
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.