Засади впровадження Україною норм міжнародних договорів у сфері міжнародної торгівлі

Анотація

Новітня міжнародна торгівля характеризуєть­ся серйозними, радикальними змінами - ство­ренням глобального інформаційного простору, де головними продуктами виробництва стають інформація та знання, а інформаційні технології проникають практично у кожну сферу економіч­ної діяльності. Міжнародні договори стають ос­новним джерелом правового регулювання відно­син, що виникають у сфері міжнародної торгівлі.

Установлено, що майбутній розвиток економі­ки України безпосередньо залежить не лише від визначення напрямів трансформації правових відносин у сфері міжнародної торгівлі, але й від того, як безпосередньо Україною впроваджують­ся положення чинних міжнародних договорів у сфері міжнародної торгівлі, зокрема у такій важ­ливій сфері, якою нині є інтелектуальна влас­ність - вони є визначальними факторами конкурентоспроможності економіки країни, найбільш цінний капіталом, що визначає стратегію та тактику розвитку нашої країни, найважливішим рушієм інновацій. На сьогодні держави прийшли до усвідомлення того, що без вирішення питань щодо міжнародного врегулювання відносин у сфері інтелектуальної власності, без укладання міжнародних договорів у цій сфері неможливо буде нормально просувати жоден об'єкт інтелек­туальної власності у світі.

Обґрунтовано, що всі вказані міжнародні до­говори, якими врегульовані питання інтелекту­альної власності як об'єкта торговельних опе­рацій, до яких приєдналась Україна, утворюють взаємопов'язану систему міжнародних торго­вельних відносин. Особлива роль серед системи цих міжнародних договорів займає Угода СОТ про торговельні аспекти прав інтелектуальної влас­ності (Угода ТРІПС). Імплементація Угоди ТРІПС в Україні просувалася паралельно з кардиналь­ними змінами щодо способів використання інте­лектуальної власності у торгівлі та зростанню ви­користання міжнародної системи інтелектуальної власності. Нині Україна перебуває на завершаль­ному етапі інституційної реформи у сфері інте­лектуальної власності - створено Національний орган інтелектуальної власності (НОІВ); уста­новлено його повноваження, сферу та напрями його діяльності; право представляти Україну в міжнародних та регіональних організаціях тощо.

Україна є активним учасником міжнародних торговельних процесів та відповідних основних міжнародно-правових актів у цій сфері, що під­вищує зацікавленість нашої держави в оптимізації й удосконаленні стандартів, норм і положень, що її регулюють. Судова практика підтвердила, що міжнародні договори є невід'ємною частиною національного законодавства.