Правові методи порівняльного напряму дослідження: новітня роль в умовах глобалізаційних процесів

Анотація

Дана стаття присвячена дослідженню правовим методам порівняльного напряму в умовах глобалі­зації. Особливу увагу приділено питанню зростан­ня ролі порівняльно-правового методу, методиці його проведення, а також факторам, які зумовлю­ють зростання його ролі. Перше, відзначено, що після Другої світової війни в Статуті ООН та в інших основоположних міжнародно-правових докумен­тах загальновизнані принципи міжнародного пра­ва отримали розвиток та письмове закріплення. Виступаючи продуктом звичаєвого міжнародного права тобто результатом практики цивілізованих націй у стосунках між собою та з суспільствами, вони набули універсального характеру, що ста­вить їх «на вершину» світового правопорядку. Такі принципи як повага до прав людини, державно­го суверенітету, територіальної цілісності держав отримали загальновизнане змістове наповнення. У багатьох європейських державах вони мають «безпосередню дію», набуваючи конституційного характеру. Це означає, що в рамках національних правових систем створено новий феномен, який дійсно полягає в спільному архетипі, що присутній у конституційній системі кожної цивілізованої дер­жави. Друге, порівняльне право на сьогодні вико­ристовується як інструмент судового дослідження юридичної справи, а відтак - аргументації судового рішення. Такий підхід є поширеним у практиці ви­щих судів держав і особливо - Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Після Другої світової війни не було жодного значного законодавчого проекту, який би тією чи іншою мірою не супроводжувався обширними правовими методами порівняльного напряму до­слідженнями. Такий підхід повинен знайти відо­браження в практиці реформ в Україні. Важливо підкреслити, що порівняльний підхід властивий не лише для науки, а й для правотворчих та пра- возастосовних органів (судів). Адекватна методологія порівняльно-правового підходу враховує комплексне розуміння самого права (писаного і неписаного), а також його широкий суспільний контекст.

Крім того, зміна характеру міжнародного пра­ва, витворення в останні три десятиліття повно­цінних регіональних правопорядків наприклад, європейського правопорядку, а також посилення їх взаємовпливу з національними правопорядка- ми, зумовлюють потребу у використанні так званих «вертикальних методів» порівняльного дослідження.