Міжнародно-правове регулювання застосування репресалій як форми політичної відповідальності держав

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.01.124

Ключові слова:

репресалії, політична відповідальність в міжнародному праві, міжнародна відповідальність, міжнародні санкції, міжнародне право, міжнародні відносини

Анотація

У статті робиться спроба визначити засади міжнародно-правового регулювання застосу­вання репресалій як форми політичної відпові­дальності в міжнародному праві, так як репре­салії — це протиправні дії, вчинені у відповідь на попередні незаконні дії держави, пропорційні початковій кривді. Міжнародне право змінило застосування доктрини репресалії, щоб уникну­ти зростаючої спіралі насильства, коли одна сто­рона репресує проти незаконних дій іншої, що спричиняє все більш насильницьке кровопролит­тя, тоді як закони війни покликані регулювати та обмежувати таку шкоду. Проаналізовано тео­ретичні положення щодо міжнародно-правового регулювання застосування репресалій як однією із форм політичної відповідальності згідно між­народного права. Для того, щоб репресалії про­ти дозволених категорій осіб і об'єктів, не були протиправними, необхідно виконати п'ять умов. Більшість із цих умов викладено у військових інструкціях і підтверджено офіційними заявами. Це наступні умови: - мета репресалії (можуть бути вжиті лише у відповідь на попереднє сер­йозне порушення міжнародного права та лише з метою спонукання супротивника дотримуватись закону); - крайній захід (можуть бути застосова­ні лише як крайній захід, коли немає інших за­конних заходів), - пропорційність (заходи мають бути пропорційними порушенню, яке воно має на меті припинити), - рішення на найвищому рівні влади (рішення про застосування має бути при­йняте на найвищому рівні держави), - припинен­ня (повинні бути припинені, як тільки супротив­ник почне виконувати закон). Проаналізовано застування репресалій в реальних кейсах - Ін­цидент Науліллаа «Naulilaa Incident» (Коли Пор­тугалія була нейтральною, у жовтні 1914 року, німецька група увійшла на португальсько-аф­риканські території з німецької Південно-Захід­ної Африки) і «Ізраїль проти Палестини» (Після Другої світової війни євреї хотіли власної країни. Їм була передана значна частина Палестини, яку вони вважали своїм традиційним домом, але ара­би не прийняли нову країну. У 1948 році обидві сторони вступили у війну); проаналізовано вико­ристання репресалій в сьогоденні у світі.

Посилання

Malcoln M. Shaw. International Law. Cambridge University Press, 2007.C.1023

Полковник Норман Ф. Дж. Аллен III Репресалії за Міжнародним Правом. Захист від злочинної поведінки. Клас USAWC 2009. С. 11.

Шейн Дарсі Відплата та Репресалії. Видання 2013.С. 1-15,162-166.

Доктор Капур С.К. Міжнародне Право та Права Людини. 19 видання 2014. С. 709-710.

Звіти про міжнародні арбітражні рішення. Німеччина проти Португалії (1928-1930). 16 Лютого 1933. VOLUME III pp. 1371-1386. URL: https://https://legal.un.org/riaa/cases/vol_III/1371-1386.pdf (дата звернення: 11.12.2023).

Frits Kalshoven. Belligerent Reprisals. Martinus Nijhoff Publishers, 2005. C. 1.

Правило 145. Репресалії, Звичайне Міжнародне Гуманітарне Право, МКЧХ, International Humanitarian Law Databases. URL:https://ihl-databases.icrc.org/ru/customary-ihl/v1/rule145 (дата звернення: 11.12.2023).

International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia. Case No.: IT-95-16-T. URL:https://www.icty.org/x/cases/kupreskic/tjug/en/kup-tj000114e.pdf (дата звернення: 11.12.2023).

International LawCommission.Draftarticleon State responsibility Article 51. URL:https://legal.un.org/ilc/texts/instruments/english/commentaries/9_6_2001.pdf (дата звернення: 11.12.2023).

International Law Commission. Draft article on State responsibility Article 53. URL: https://legal.un.org/ilc/texts/instruments/english/commentaries/9_6_2001.pdf (дата звернення: 11.12.2023).

BBC. Guide: Why are Israel and the Palestinians fighting over Gaza? Published 20 February 2015. URL: https://www.bbc.co.uk/newsround/20436092 (дата звернення: 11.12.2023).

Freeman Spogli Instetute and Stanford Global Studies. The reprisals at Oradoursur-Glans in France and the reprisals against Italian partisans in the Ardeatin Caves in Italy. URL:https://tec.fsi.stanford.edu/multimedia/freedom-fighters-or-terrorists-collaboration-resistance-and-retribution-illustrated (дата звернення: 11.12.2023).

Andrew D. Mitchell. Does one illegality merit another? The law of belligerent reprisals in international law. December 2001. C.162- 163. URL:https://www.researchgate.net/publication/298968475_Does_one_illegality_merit_another_The_law_of_belligerent_reprisals_in_international_law (дата звернення: 11.12.2023).

INTERNATIONAL COURT OF JUSTICE. The case of Nicaragua v. United States. I.C.J. (1986) Rep. 14. URL: https://www.icj-cij.org/public/files/case-related/70/070-19860627-JUD-01-00-EN.pdf (дата звернення: 11.12.2023).

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-03-20

Номер

Розділ

Розділ 11. Міжнародне право