Поведінка людини в філософсько правовому осмисленні: дитячі аспекти під час військових дій

Анотація

В статті досліджено зародження поняття по­ведінки людини. З'ясовано, що поведінка люди­ни ставала предметом вивчення різних галузей знань. Витоки формування поняття поведінки людини сягає часів Античності, що можливо про­слідкувати в працях відомих філософів та мисли­телів. У даний період розмірковували над понят­тям справедливості та співжиття членів соціуму. Констатовано, що визначний вплив на поведінку людини мало християнство, що стало відправ­ним пунктом у формуванні людської поведінки, світосприйняття та як наслідок створення фор­мальних правил, що поступово поширювались на всі сфери людського існування. Історичні події, що мали важливе значення для зміни парадиг- мальних уявлень про поведінку людини також можливо прослідкувати під час першої та другої світової війни, адже саме у ці трагічні часи сама цінність людини та її життя, здоров'я, честь та гідність набули іншого забарвлення, що також вплинуло на поведінку та її інтерпретацію. По­ведінку людини можливо розглядати відштовху­ючись від вікових, ціннісних, соціальних, мо­ральних, соматичних, економічних, трудових, політичних маркерів тощо. Формування поведін­ки людини розпочинається з раннього віку і пер­шочергово батьки є агентами соціалізації дити­ни та провідниками у самостійне життя і в про­цесі первинного пізнання нею власної реакції на події та диференціації позитивної та негативної поведінки, що будує основоположний каркас у подальшій взаємодії її з навколишнім світом. Всі ці складові впливають на подальше формування в людини певних стандартних шаблонів, якими вона, підсвідомо користується, як реакцію на навколишній світ. Досліджено значні зміни, що мали місце у післявоєнний період та в період по­стмодерну. Акцентовано увагу на зміні поведін­ки людини у сьогоденні. Проаналізовано вплив війни на поведінку дітей та молоді, що піддалась значним змінам.