Обов'язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків як загальноправова проблема

Анотація

Актуальність дослідження обумовлюється недостатнім вивчення питання обов'язку дітей, що досягли повноліття, піклуватися про непра­цездатних батьків та потребою з'ясування за­гально правових характеристик цього обов'яз­ку. Обґрунтовано, що підґрунтям розуміння пи­тання обов'язку дітей, що досягли повноліття, піклуватися про непрацездатних батьків має бути розуміння юридичного обов'язку як такої належної поведінки, що передбачає або усві­домлене добровільне взяття на себе відповідно­го зобов'язання, або свідома згода особи на на­явність у неї відповідного зобов'язання; самого лише юридичного припису недостатньо (такий юридичний припис має сприйматися особою як необхідний, справедливий тощо). Акцентовано увагу, що саме загально теоретичне розуміння питання обов'язку дітей, що досягли повноліт­тя, піклуватися про непрацездатних батьків має бути основою для галузевого регулювання від­повідних відносин. При цьому основою такого розгляду є розмежування морального зобов'я­зання та правового зобов'язання (відмінність права від звичайного примусу).

Проаналізовано контрадикційність положень законодавства щодо обов'язку дітей, що досягли повноліття, піклуватися про непрацездатних батьків у контексті дієздатності, а також інсти­туту цивільної відповідальності власника дже­рела підвищеної небезпеки.

Охарактеризовано відмінність природи обов'яз­ку дітей, що досягли повноліття, піклуватися про непрацездатних батьків від юридичного обов'язку захищати Вітчизну (який виникає за аналогічних умов). Акцентовано увагу на відсутності повного свідомого сприйняття першого, його безстроковості, неврахуванні індивідуальних особливостей реалізації та ін. Відзначено доцільність урахуван­ня соціальних зобов'язань держави при визначен­ні змісту обов'язку дітей, що досягли повноліття, піклуватися про непрацездатних батьків.