Міські агломерації як форми співробітництва громад в умовах повоєнної відбудови України

Анотація

Реформа децентралізації, яка безперечно є однією з найбільш успішних в Україні, сприяла становленню та зміцненню основ функціонуван­ня муніципальної влади в Україні, яка в умовах повномасштабної війни продемонструвала здат­ність протидіяти екстраординарним викликам, забезпечуючи функціонування економіки і жит­тєдіяльність населення. Органи місцевого само­врядування зробили не лише суттєвий внесок у посилення обороноздатності держави, а й на­дали підтримку громадам, які були окуповані/ деокуповані, забезпечили тимчасовим житлом та створили сприятливі умови для інтегрування в громаду вимушено переселених осіб, гаранту­вали своєчасність надання усього комплексу по­слуг на рівні громади тощо. Стаття присвячена пошуку шляхів удосконалення інституту місце­вого самоврядування в умовах війни та повоєн­ної відбудови України, що пришвидшить відбу­дову зруйнованих населених пунктів, призведе до зростання економічних показників та суттє­вого підвищення рівня надання послуг населен­ню. Автор обґрунтовує необхідність перегляду законодавчої регламентації питань співробітни­цтва територіальних громад, зокрема шляхом створення міських агломерацій як одного з виду співробітництва територіальних громад. Проа­налізовано практику функціонування міських агломерацій в зарубіжних країнах та перспек­тиви створення таких агломерацій в Україні. Ак­центовано увагу на намаганнях законодавчого врегулювання питань функціонування міських агломерацій, дискусійності норм законопроек­тів, які визначали міські агломерації окремою складовою адміністративно-територіального устрою, містили норми, які, закріпивши принцип взаємної вигоди, по суті узаконювали спробу великих міст поширити сферу свого впливу на суміжні території, розширити межі власних по­вноважень за рахунок повноважень і ресурсів сусідніх територіальних громад. Запропоновано доповнити Закон «Про співробітництво терито­ріальних громад» та деякі інші закони окремими нормами, що визначають правовий статус агло­мерацій, передбачити утворення ради агломе­рації та віднести до сфери її компетенції розгляд питань, що зачіпають спільні інтереси територі­альних громад, які входять до агломерації та на­дати перелік базових повноважень, які можуть варіюватись в залежності від обсягу інституцій- ної спроможності відповідної агломерації.