Модифікація трудових відносин в умовах цифровізації

Анотація

У статті розкриваються процеси цифровізації суспільних відносин у сфері найманої праці, які слід оцінювати насамперед з точки зору відпо­відності інтересам людини-праці, задоволення її потреб, оскільки саме працююча людина є тво­рцем матеріальних і духовних благ. Відповідно, держава зобов'язана утримуватися від довіль­ного втручання в природні та суспільні процеси та зосередитися на основному своєму завданні: захисті прав і свобод людей-праці, яким можуть загрожувати такі процеси.

Зауважується, що розвиток інформаційних технологій призвів до формування нової соці­ально-трудової структури, яка характеризуєть­ся інноваційними формами зайнятості. Цифрові- зація поступово змінює характер праці. І справа не тільки полягає у зростанні обсягу дистанцій­ної праці, а й у виникненні відносин, правова природа яких залишається дискусійною: поши­рення краудворкінгу, роботи, яка організуєть­ся он-лайн за допомогою Інтернет-платформ, які дозволяють всю роботу, або її частину, як результат, передавати через інформаційно-те­лекомунікаційні мережі. Все це також потребує професійного розвитку, професійного зростан­ня працівників.

Констатується, що процеси цифровізації ви­робництва потребуватимуть вирішення не тільки технічних, правових, але й етичних проблем, що вимагатиме запровадження нових правил та за­борони приймати будь-які рішення лише на під­ставі обробки інформації без участі працівника. Відповідно, це вимагатиме не лише законодав­чого, а й колективно-договірного регулювання.

Робиться висновок, що запровадження інно­ваційних технологій у трудову сферу і оформ­лення їх у правовій сфері не може замінити важливу функцію трудового права - соціальну, яка одночасно формує повагу до цінностей пра­ва, закріпленим у ньому саме людиною. Саме з цих позицій повинна бути дотримана так звана «спадщина» у трудовому праві з його історично і закономірно набутими цінностями.