Інформаційна безпека людини в системі національної безпеки: виклики та загрози

Анотація

У статті досліджено проблеми інформацій­ної безпеки людини як складової національної безпеки. Зазначено, що метою формування та розвитку інформаційного суспільства в Україні є підвищення якості життя громадян, забезпечен­ня конкурентоспроможності держави, розвиток економічної, соціально-політичної, культурної й духовної сфер життя суспільства, вдоскона­лення системи державного управління на основі використання інформаційних і телекомунікацій­них технологій. Електронна держава, що розви­вається, закріплює і природні права людини, і позитивні права, які безпосередньо встановлю­ють правила поведінки у складних інформацій­них відносинах. При цьому в поняття інформа­ційних прав і свобод ми вкладаємо такий зміст: сукупність правочинів різних суб'єктів в інфор­маційній сфері, а саме у сфері пошуку, отриман­ня, передачі, провадження й поширення інфор­мації, застосування інформаційних технологій та забезпечення захисту інформації. З огляду на це, пріоритетне завдання забезпечення сприят­ливого правового режиму інформаційних прав і свобод має вирішуватися на рівні національ­ного інформаційного законодавства та сприяти створенню повноцінного міжнародного режиму таких прав. Наголошено, що в одному ряду з такими поняттями, як «безпека», «національна безпека», «інформаційна безпека», знаходить­ся поняття «інформаційна безпека особистості». При цьому проблема інформаційної безпеки особистості в умовах глобальної інформатиза­ції загострюється з кожним роком, ставлячи пе­ред інформаційним суспільством, законодавцем щораз нові завдання. Відтак, поняття безпе­ки, інформаційної безпеки стає найважливішої складовою національної безпеки в цілому. Це пов'язано насамперед з тим, що стан досягнен­ня інформаційної безпеки може розглядатися як потреба не тільки держави, а й інших суб'єк­тів інформаційних відносин: громадян, юри­дичних осіб, а також технологічних механізмів, систем, інформаційно-комунікаційних техноло­гій - об'єктів інформаційної безпеки. Зробле­но висновок, що що одним із першочергових завдань вітчизняного законодавця має стати пошук дієвих механізмів захисту інформаційних прав і свобод. Саме існування електронної дер­жави має давати можливість суб'єктам інформа­ційних відносин захистити свої права й інтере­си. При реалізації інформаційних прав і свобод важливо, якою мірою галузеве законодавство відповідає реаліям суспільних відносин у тій чи іншій сфері. Зрештою, інформаційне право має прагнути такого рівня свого розвитку, коли про конкретні інформаційні права можна судити по закріплених галузевим законодавством га­рантіях їх здійснення. Утім, відсутність належної уваги з боку законодавця до проблем інформа­ційної безпеки особистості безпосередньо стри­мує процес розвитку інформаційного суспіль­ства, не сприяє повноцінній реалізації інтересів особистості в процесі формування електронної держави. Саме тому, одним із заходів забезпе­чення здійснення прав і свобод людини та гро­мадянина в інформаційній сфері є підтримання необхідного рівня інформаційної безпеки і без­посередньо такої її складової, як інформаційна безпека людини. Отже, реалізація прав кожної людини в інформаційній сфері визнається од­нією зі складових інформаційної безпеки. Тому ми вважаємо правильним виокремлення таких складових інформаційної безпеки України, як «інформаційна безпека людини».