Кримінально-правова та процесуальна характеристика воєнних злочинів в Україні (після повномасштабного вторгнення рф в Україну)

Анотація

Статтю присвячено питанням, які виникають у правоохоронних органів під час розслідування воєнних злочинів рф на території України, та проблемам проведення слідчих дій. Надано характеристику воєнним злочинам згідно з українським та міжнародним законодавством. Досліджено статистику вчинення воєнних злочинів на території України протягом двох років повномасштабного вторгнення на територію України. Проаналізовано українське законодавство щодо відповідальності, яка настає за вчинення воєнного злочину. Встановлено, що основною проблемою, яка заважає ефективному розслідуванню воєнних злочинів, скоєних військами рф, є активні бойові дії в місцях вчинення злочинів. Встановлено про необхідність наявності спеціалістів, за допомогою яких розслідування буде проходити швидше та ефективніше. Проаналізовано внесенні зміни у чинне кримінальне законодавство задля належного розслідування воєнних злочинів. Проаналізовано думки експертів, юристів кримінального права щодо можливості розгляду злочинів російської федерації Міжнародним кримінальним судом. Досліджено особливості проведення конкретних слідчих дій в умовах воєнного часу. Виділивши окремі проблеми, з якими стикаються правоохоронні органи під час розслідування воєнних злочинів, зроблено висновок щодо можливого вдосконалення процесу слідства.

Вказується, досвід законопроєктної роботи, за період дії воєнного стану показує, що пропозиції та зміни, які вносяться до кримінального процесуального законодавства України, мають несистемний характер та не спрямовані у повній мірі на вирішення існуючих проблем у кримінальних провадженнях. При цьому необхідність здійснювати розслідування фактів порушення законів та звичаїв війни, зобов’язує систему правосуддя України застосовувати на практиці міжнародні стандарти дослідження подібних Академії рекреаційних технологій і права

фактів вчинення найтяжчих міжнародних злочинів, що зумовлює запровадження окремих механізмів збору та збереження доказів, проведення процесуальних дій, роботи з цифровими доказами, захисту свідків та потерпілих, а не реалізувати її тільки законопроєктною діяльностю.