Вплив глобалізації на безпеку національної держави: правові та кримінологічні аспекти

Анотація

Стаття присвячена аналізу основних аспек­тів впливу глобалізації на безпеку національної держави, а також певні загрози, пов'язані, з од­ного боку, із активним розширенням суспільно­го і державного характеру не розв'язаних про­блем окремих суспільств за межі їх природних територій, а з другого боку, з пониженням рівня керованості суспільством на рівні саме націо­нальної держави.

Метою досліджень було визначення сут­ності глобалізації як явища, його економічних, політичних та соціальних аспектів, ризиків та викликів, а також особливостей функціонуван­ня інституту соціальної держави в умовах гло­балізації, де на перший план виступає проблема принципів співіснування держав, їх громадян, а також особливостей організації та регулювання усіх існуючих відносин, де необхідним є як збе­реження державної (національної) ідентичності і одночасно врахування або долучення до світо­вого досвіду, організація життя у відповідності з цим досвідом.

У статті розглянута проблематика питань, пов'язаних із глобалізацією, яка проявляється у констатуванні як позитивних, так і негативних тенденцій цього процесу. Велика увага приділя­лася встановленню економічних, політико-правових та кримінологічних причин, соціальних передумов та наслідків впливу невідворотних процесів глобалізації на конфлікти за рівномір­ний розподіл матеріальних благ, економічну залежність одних країн від інших, зростання бідності, національної та міжнародної злочин­ності, посилення соціальної та економічної на­пруженості через неспроможність конкуренції в глобальній економіці, поширення економічних і фінансових криз, яким багато країн не в змозі протистояти.

Досліджено питання та напрямки міжнарод­но-правової та організаційно-інституціональної організації протидії та компенсації впливу не- керованої глобалізації на національну держа­ву в напрямку формування сучасної соціальної держави як правової, демократичної держави, яка забезпечує основоположні права та свобо­ди людини, гідні умови її існування, безпеку і добробут.

Здійснено аналіз взаємозв'язку та взаємоза­лежності глобалізації злочинності з наслідками економічної, політичної, технологічної і куль­турної глобалізації, де поширення взаємозалеж­ності між країнами у сфері господарських відно­син, кредитно-банківської діяльності, політич­них і культурних взаємодій, а також зростання співробітництва у технічній та технологічній сферах тягне за собою й закономірне відтворен­ня у них кримінальних практик.

Зроблено висновки, що процес глобалізації всього світу є неминучим, об'єктивним, і в ве­ликій мірі природним процесом розвитку люд­ства, але цей процес є тільки опосередковано керований і в інтересах конкурентно налашто­ваних найбільш впливових світових центрів, пе­редусім політико-економічного спрямування, і глобалізація в сучасній її формі породжує наба­гато більше негативних аспектів, ніж позитив­них, посилює диференціацію держав і народів у можливості конкурувати на світовому рівні, поширює і породжує нові види злочинності, відкриті збройні протистояння, бідність, втра­ту суспільством контролю за рухом цивіліза- ційних процесів. Підтримано думку, що згадані деструктивні економічні, політичні та криміно­логічні аспекти сучасного стану поширення гло­балізації, є тісно пов'язаними і взаємно детер­мінуючими.

Обґрунтовано позицію, що протидія некеро- ваним глобалізаційним процесам, яка прояв­ляється насамперед в глобалізації правового простору шляхом розробки модельних міжна­родних кримінальних законів і міжнародно-пра­вових стандартів та уніфікації міжнародного й національних механізмів у сфері протидії зло­чинності наштовхується в сучасному світі на сут­тєві перешкоди у неможливості створення таких юридичні законів, які були б обов'язковими для усіх. Підтримано аргументацію, що для сформу­вання прогресивного світового порядку, від його учасників, крім збереження власних цінностей, потрібна розробка і культивування додаткової, наднаціональної культури з існуванням мораль­них норм, де людина є верховною цінністю, і яка повинна бути глобальною, структурованою та правовою, тобто концепцією порядку, що ви­ходить за рамки перспектив та ідеалів якогось окремого регіону чи однієї країни.

Запропоновано, що ООН як глобальна, універсальна, багатофункціональна міждержав­на організація могла б взяти на себе функцію ко­ординатора процесу встановлення правопоряд­ку на основі загальних стабільних, зрозумілих і таких, що не мають зворотної сили, правил, які забезпечують формальну рівність усіх суб'єктів глобалізації, впровадивши у правове поле пла­нетарні стандарти соціальної відповідальності, які б пом'якшували супутні загрози, особливо економічну поляризацію країн з різним рівнем розвитку національних економік.

Зазначено, що на перший план повинна ви­носитися важливість глобального співіснування суверенних держав.