Провокація злочину: аналіз практики Європейського суду з прав людини та Верховного суду

Анотація

Стаття присвячена правотворчим актам су­дової гілки влади на прикладі рішень Європей­ського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та Верховного Суду (далі - ВС) з питань визна­чення наявності чи відсутності провокації вчи­нення злочину з боку правоохоронних органів чи осіб, що залучаються ними. Вибір вказаних судів авторами обґрунтовано з точки зору того, що вирішення ЄСПЛ та ВС правових питань має істотне значення для кримінального проваджен­ня - вчинення процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень - органами досудового розслідування, прокурорами судами першої та апеляційної інстанції.

Автори дослідження зупиняють свою ува­гу на об'єктивних ознаках провокації злочи­ну, наведених у рішеннях ЄСПЛ та ВС та, зо­крема, наводять приклади зі справ Тейксейра де Кастро проти Португалії, Раманаускас проти Литви, Малінінас проти Литви, Мілінене проти Литви, Секвейра проти Португалії, Фурхт проти Німеччини, Чохонелідзе проти Грузії та ін.

Положення вказаних рішень поряд з при­писами процесуального законодавства України розглядаються у статті як об'єктивні чинники, дотримання яких має свідчити про правомір­ність правоохоронних органів.

Поряд з цим, зосереджуючи увагу на про­вокації злочину, автори наголошують, що ви­знання дій правоохоронних органів провока­ційними залежить також і від суб'єктивності позиції суду, заснованій на оцінці наданих сторонами кримінального провадження до­казів. Встановлено, що суб'єктивізм ЄСПЛ та ВС має різний характер. Зокрема, сталість та узгодженість позицій ЄСПЛ щодо провокації злочину є послідовною та незмінною починаю­чи з 1998 року, тоді як ВС за невеликий про­міжок часу ухвалив діаметрально протилежні правові висновки.

Автори приходять до висновку, що діяль­ність судів, на яких законом покладено обов'я­зок утвердження справедливості, дотримання таких засад кримінального провадження як верховенства права, правова визначеність, у частині зміни підходів до оцінки доказів має буди суворо регламентована на законодавчому рівні.