Забезпечення відповідності законів про люстрацію вимогам держави, заснованої на принципі верховенства права: європейські стандарти

Анотація

Виявлено коло міжнародних актів регіональ­ного характеру, які покликані відновити цивілі­зовану, ліберальну державу, засновану на прин­ципі верховенства права, а також ті міжнарод­ні акти, які регулюють суспільні відносини, що виникають в державах-членах Ради Європи при здійсненні очищення влади. Проаналізовано Ре­золюцію Парламентської Асамблеї Ради Європи № 1096 (1996) «Про заходи, спрямовані на лік­відацію спадщини колишніх комуністичних тота­літарних режимів». Акцентовано увагу на таких негативних явищах, які зазначені в ній і які по­при те, що було створено нормативно-правовий та організаційно-правовий механізми очищення влади, викорінити не вдалось, що призвело до загроз новоствореній демократії. Звертається увага на застосування процесуальних засобів, притаманних такій державі, а також на баланс, який має бути дотриманий при їх застосуванні, щоб держава з молодою демократією не стала не кращою за тоталітарний режим, який має бути ліквідований. Підкреслюється, що самі по собі права людини є цінністю і права мають бути забезпечені навіть тим людям, які, коли вони були при владі, самі їх не дотримувалися.

Проаналізовано Керівні принципи для забез­печення відповідності законів про люстрацію та аналогічних адміністративних заходів вимогам держави, заснованої на принципі верховенства права. Виокремлено такі вимоги до національ­ного законодавства про очищення влади: 1) спрямованість люстрації на такі дві загрози: за­гроза основоположним правам людини та загро­за процесу демократизації; 2) заборона помсти, в тому числі - політичної; 3) заборана зловжи­ванням результатами люстраційного процесу (в тому числі - заборона полічному зловживанню; заборона соціальному зловживанню); 3) мета люстрації - захист новоствореної демократії; 4) створення спеціальної незалежної комісії з люстрації, до складу якої входять шановані суспільством громадяни; 5) люстрація засто­совується до суб'єкта, який обіймає конкретну посаду і використовує цю посаду для вчинення дій/бездіяльності, що становлять загрозу ство­ренню вільної демократії - використовує посаду для порушення прав людини, блокування демо­кратичних процесів; 6) коло посад, до яких за­стосовується люстрація - має бути обмеженим; 7) підстави вибору посад для люстрації - поса­ди державної служби, які передбачають значну відповідальність за визначення або виконання державної політики та заходів, що стосують­ся внутрішньої безпеки або посади державної служби, які передбачають надання наказу та/ або вчинення порушення прав людини (пра­воохоронні органи, служба безпеки і розвідки, судові органи та прокуратура); 8) термін поз­бавлення посади на підставі люстрації - не дов­ше п'яти років; 9) особам, які віддавали накази, вчиняли або значною мірою сприяли вчиненню серйозних порушень прав людини, може бути заборонено обіймати посади; якщо органом було вчинено серйозні порушення прав люди­ни, то вважається, що його член, працівник або уповноважений був учасником цих порушень, якщо він обіймав високу посаду в цьому ор­гані, допоки він не зможе довести, що не брав участі в плануванні, керівництві чи здійсненні таких політики, практик або дій; 10) заборона піддавати посадовця люстрації виключно че­рез членство або діяльність на користь будь-я­кій організації, які були законними на момент такого членства або діяльності (крім випадків, зазначених у попередньому підпункті), або че­рез особисті погляди чи переконання; 11) мож­ливість люстрації «свідомих співробітників», які разом з органами державної влади дійсно брали участь свідомо, розуміючи наслідки, у серйоз­них порушеннях прав людини та фактично за­подіяли шкоду іншим особам; 12) забезпечен­ня повного належного процесуального захисту особам, які підлягають люстрації.

Звертається увага на Бангалорські принципи поведінки суддів та кореляцію з ними законо­давства України.