Поширення на Галичину системи державної влади Австрійської імперії
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.03.4Ключові слова:
органи управління, статус населення, Австро-УгорщинаАнотація
Галичина увійшла до складу Австрійської імперії після першого поділу Речі Посполитої і перебувала у її складі майже півтора століття. Нова територія, була компактно заселена представникамиукраїнського і польського народів, утворила одну адміністративно-територіальну одиницю.
Економічне становище краю та становище населення, передовсім селян, не можна було вважати задовільним, хоча воно трохи поліпшилось у період освіченого абсолютизму. Після революції було модернізовано державний апарат імперії, ліквідовано таємну раду, надвірну канцелярію. Центральний уряд надалі формували з міністерств. Згодом країна стала на шлях конституційного розвитку, був ухвалений основний закон держави, скасовано цензуру та панщину.
Розвиток австрійської держави з абсолютної монархії до монархії з певними елементами конституціоналізму відбувався поетапно. Кожен етап характеризувався частковими змінами у законодавстві, політичного курсу країни та змінами у державному апараті країни. Усі ці зміни до певної міри вплинули на становище українського населення Галичини.
Цей час припав на європейську “Весну народів”. Збіг історичних обставин дозволив частині українського народу у порівняно комфортних умовах (порівняно з тією частиною українського народу, що проживала на землях, які входили до складу Російської імперії) підіймати в умовах революційного руху не тільки питання соціально-економічні та політичні, а й національні. Австрія залишаючись абсолютною монархією, провела низку реформ ліберального характеру, що стосувались скасування особистої залежності селян (кінець ХVШ століття), а згодом і кріпацтва як такого (середина ХІХ століття), гарантувала деякі основні свободи громадянина: особисті (наприклад особистої недоторканості); політичні (виборчі права) тощо.
Спосіб побудови органів управління та модель вирішення соціальних конфліктів в Австро-Угорській монархії вплинули на розвиток української ідеї в Галичині, сприяли вихованню національної еліти, яка активно долучилось до розбудови модерної української держави та права на початку ХХ століття.
Посилання
Бойко І.Й. Органи влади і право в Галичині у складі Польського Королівства (1349-1569 рр.). Львів, 2009. 628 с.
Зашкільняк Л.О., Крикун М.Г. Історія Польщі: Від найдавніших часів до наших днів. Львів, 2002. 752 с. + 8 кол. мап.
Настасяк І. Історико-правовий аналіз входження Галичини до складу Австрійської імперії. Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2003. № 38. с. 84-89.
Тищик Б.Й. Західно-Українська Народна Республіка (1918-1923) : Історія держави і права. Львів, 2004. 392 с.
Полонська-Василенко Н. Історія України : у 2 т. Т. 2. К., 1993. 608 с.
Кульчицький В.С., Тищик Б.Й. Історія держави і права України : підручник [для студ. вищ. навч. закл.]. К., 2007. 624 с.
Аркуша О. Губернатори Галичини (1772-1849).Lwów : miasto, społezeństwo, kultura. – Tom VII: Urzędy, urzędnicy, instytucje. – Studia z dzejów Lwówa pod red. Kazimierza Karolczaka i Łukasza T. Sroki. Kraków, 2010. S. 226-264.
Popowski J. Polityka polsko-austryacka. Lwów, 1899. 51 s.
Historja najnowsza (wiek XIX i XX) / [pod red. H. Mościckiego, J. Cynarskiego]. – T. I. Rewolucja francuska, wojny napoleońskie, święte przymierze. Warszawa, 1933. 678 s.
Bobryňski M. Dzieje Polski w zarysie. T. II. Kraków, 1890. 387 s.
Schnür-Peplowski S. Z przeszlosci Galicyi (1772-1862). Т. 2. Lwów, 1894. 374 s.
Компанієць І.І. Становище і боротьба трудящих мас Галичини, Буковини та Закарпаття на початку ХХ ст. (1900-1919 роки)/ К., 1960. 372 с.
Kauzik S. Gospodarka finansowa Rosji, Niemiec i Austro-Węgier na ziemiach polskich w czasie Wielkiej wojny. Polska w czasie Wielkiej wojny (1914–1918).
Historia społeczna i ekonomiczna. Tom IV : Finanse. Warszawa, 1939. 400 s.
Bujak F. Rozwój gospodarczy Galicyi (1772-1914). Lwów, 1917. 64 s.
Balzer O. Historya ustroju Austryi w zarysie. Lwów, 1908. 498 s.
Fras Z. Galizia. Wroclaw : Wydawnictwo Dolnosl^skie, 2000. 300 s.
Мацькевич М. Правове становище Галичини у складі Австрії та Австро-Угорщини (1772-1918 рр.). Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2001. № 36. C. 84-90.
Brachelli H.F. Statistik der Östereichischen Monarchie. Wien, 1857. 307 s.
Balzer O. Historya ustroju Austryi w zarysie. Lwów, 1908. 498 s.
Historja najnowsza (wiek XIX i XX) / [pod red. H. Moscickiego, J. Cynarskiego]. T II : Druga polowa XIX stulecia. Parlamentaryzm. Kapitalizm. Imperjalizm. Warszawa, 1933. 666 s.
ЦДІАЛ України. - Ф. 180. - Оп. 1. - Сп. 10. - С. 22-25.
Starzynski S. O pierwszej Konstytucyi austryackiej. Jej geneza i ocena. Wyklad wypowiedziany przy uroczystem otwarciu roku szkolnego w uniwersytecie Lwówskim dnia 26 pazdziernika 1889 roku. - Kraków, 1890. 36 s.
Probisorische Wahlordnung zur Ver¬fassungs-Urkunde vom 25 April 1848. Wien, 1848. 3 s.
Verfassungs-Urkunde des österreichischen Keiserstaates. Wien, 1848. 3 s.
ЦДІАЛ України. - Ф. 180. - Оп. 1. - Сп. 10. - С. 11-14.
Finkel L., Gląbiński S. Historya monarchii Austrjacko-Węgierskiej oraz wiadomości polityczne i społeczne. Lwów, 1915. S. 90 –84.
Стеблій Ф.І. Революції 1848-1849 років у Європі і Україна. К., 1973. 48 с.
ЦДІАЛ України. - Ф. 180. - Оп. 1. - Сп. 2. - С. 66.
ЦДІАЛ України. - Ф. 180. - Оп. 1. - Сп. 2. - С. 46.
Тищик Б.Й. Історія держави і права Австрії та Австро-Угорщини (Х ст. - 1918 р.). Львів, 2012. 80 с.
Kasparek F. Prawo polityczne ogólne z uwzględnieniem austryjackiego razem ze wstępną nauką ogólną o państwie. Т. 2. Kraków, 1881. 1016 s.
Patent Cesarski z dnia 31. Grudnia 1851, w skutek którego odjęto ustawie konstytucyjnej z 4. Marca 1849 r. wszelką moc prawa.
Powszechny Dziennik praw krajowych i rządowych dła kraju koronnego Galicyi i Lodomeryi z Księstwami Oświecimskiem i Zatorskiem, tudzieź z Wielkiem Księstwem Krakowskiem. Rok 1852. Część I. Lwów, 1855. 1–620 s. – s. 24.
Ustawa z dnia 27. Pazdziernika 1862, o ochronie wolnosci osobistej. Ustawy Konstytucyjne (Codex iuris politici) / [zestawil, przelozyl i oprazowal Stanislaw Starzynski]. Lwów, 1899. 413 s.
Ustawa z dnia 27. Pazdziernika 1862, o ochronie prawa domowego. Ustawy Konstytucyjne (Codex iuris politici) / [zestawil, przelozyl i oprazowal Stanislaw Starzynski]. - Lwów, 1899. 413 s.
Wereszycki H. Historia polityczna Polski. 1864-1918. Paris, 1979. 336 s.
Тищик Б.Й. Історія держави і права зарубіжних країн. Новий час (XVII ст. - 1918 р.) : навчальний посібник. - Львів, 2013. 752 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Х.М. Моряк-Протопопова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
