Конвалідація правочину, вчиненого під впливом помилки
DOI:
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.03.18Ключові слова:
конвалідація недійсного правочину, оспорюваний правочин, помилка, помилка щодо природи правочину, помилка щодо прав та обов’язків сторін, помилка щодо якостей і властивостей майна, помилка щодо мотивів правочинуАнотація
Наукове дослідження охоплює правові питання, що пов’язані з конвалідацією правочину, вчиненого під впливом помилки, як одного із плеяди дефективних юридичних актів за критерієм волі.
Актуальність дослідження полягає у відсутності системного та комплексного вивчення питання, пов’язаного із конвалідацією правочину, вчиненого під впливом помилки, що зумовлює потребу звертатися до сторінок юридичної літератури, на яких викладені наукові концепції вітчизняних вчених-цивілістів, а також, безумовно, до чинного законодавства та правових позицій національних судів, які надавали правову оцінку правовідносинам у подібних ситуаціях. Такий багатогранний підхід надасть більш чітке розуміння можливості застосування процедури конвалідації правочину, вчиненого під впливом помилки.
Здійснюючи наукове дослідження, авторкою проаналізовано праці українських науковців, національне законодавство, а також судову практику з метою з’ясування правової природи правочину, вчиненого під впливом помилки, а також випадки, за яких такий правочин вірогідно може бути «зцілений», тобто конвалідований.
За результатами проведеного дослідження авторка дійшла висновку, що сучасне цивільне законодавство за певних умов та обставин допускає і не забороняє конвалідацію правочину, вчиненого під впливом помилки, що у свою чергу забезпечить буття, виконання та отримання правомірних наслідків добросовісними учасниками договірних зобов’язань.
Авторка переконана, що конвалідація може бути застосована до правочину, вчиненого під впливом помилки, зважаючи на діючу редакцію ст. 229 Цивільного кодексу України, яка застосовує такі підходи у розмежуванні значення помилки як «істотність» та «неістотність». В дослідженні враховано, що сучасний український законодавець стосовно мотивів правочину вживає техніко-юридичний прийом «не має істотного значення». Авторка вважає, що правове питання конвалідації правочину, вчиненого під впливом помилки, заслуговує окремої уваги та правового висвітлення на сторінках Цивільного кодексу України.
Посилання
Бахаєва А.С. Недійсність правочинів, які вчинено під впливом обману та насильства: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03. Харків, 2018. 201 с. URL: https://univd.edu.ua/science-issue/issue/4410. (дата звернення: 01.05.2024).
Боброва Д.В., Дзера О.В., Довгерт А.С. Цивільне право України: Підручник. Київ: Юрінком Інтер, 1999. 864 с. URL: https://law.sspu.edu.ua/files/documents/books/library/34/bobrova.pdf. (дата звернення: 01.05.2024).
Гайдулін О.О. Інтерпретація в європейському контрактному праві: герменевтико-цивілістичні засади: монографія. Київ. Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф.Г. Бурчака НАПрН України, 2021. 597 с.
Давидова І.В. Недійсність правочинів, укладених внаслідок помилки та обману: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03. Одеса, 2011. С. 20. URL: https://core.ac.uk/reader/50594090. (дата звернення: 01.05.2024).
Длугош О.І. Недійсність правочинів з дефектами волі: автореф. дис. . канд. юрид. наук: 12.00.03. Київ, 2013. 19 с.
Котис В. Воля та волевиявлення у цивільному праві України та зарубіжних країн. Правова система України в умовах європейської інтеграції : погляд студентської молоді: зб. тез доп. IV Міжнар. студ. наук. конф. Тернопіль, ТНЕУ, 2020. С. 175-178. URL: http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/40625. (дата звернення:01.05.2024).
Крат В.І. Недійсність правочинів, учинених під впливом помилки. Юрист України. 2012. № 1/2. С. 35-40 URL: https://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/2764. (дата звернення: 01.05.2024).
Кучер В.О. Недійсні правочини та їх цивільно-правові наслідки: навч. посібник. Львів. Львівський державний університет внутрішніх справ, 2014. 344 с.
Лавріненко І.А. Визнання недійсним правочину, вчиненого особою під впливом помилки. Юридичний бюлетень. 2018. № 7. Ч. 1. С. 228-248 URL: http://www.lawbulletin.oduvs.od.ua/archive/2018/7_2018/part_1/36.pdf. (дата звернення: 01.05.2024).
Пленюк М., Коструба А. Юридичні факти в доктрині приватного права України: монографія. Київ. Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф.Г. Бурчака НАПрН України, 2018. 288 с. URL: https://hal.science/hal-02835371/document. (дата звернення: 01.05.2024).
Постанова Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.07.2020 р. у справі № 570/747/17 URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/90591212. (дата звернення: 01.05. 2024).
Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09#Text. (дата звернення: 01.05.2024).
Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О. Цивільне право України. Підручник. Київ. Істина, 2003. 776 с.
Цивільний кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. зі змінами: станом на 27.04.2024 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (дата звернення: 01.05.2024).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 К.І. Бус
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.