Вплив підвищеного ризику на цивільну відповідальність за завдану майнову шкоду

Анотація

У статті автор обґрунтовує доцільність відпо­відальності навіть за відсутності вини за шко­ду завдану діяльністю чи об’єктом, що несуть підвищений ризик нанесення майнової шкоди іншим суб’єктам. Відзначено, що цивільне зако­нодавство складається переважно з норм, спря­мованих на позитивне регулювання, установ­люючи правила правомірної поведінки. Воля та усвідомлення виконання обов’язків, закладені в нормах цивільного законодавства, спрямовані саме на правомірну поведінку. Воля й усвідом­лення як передумови вступу осіб у цивільний оборот зумовлюють правове регулювання й на­дають поведінці осіб, відповідно до закріпленої норми, юридичне значення. З волею пов’язана можливість вибору, яку особа реалізує в дозво­леній діяльності. У свою чергу вибір часто без­посередньо або відносно ґрунтується на ризику як елементі прийняття рішення.

В ході дослідження було сформовано висно­вок, що відповідно до розподільного прояву прин­ципу справедливості деліктної відповідальності в цивільному праві (дистрибутивної справедливо­сті), розподіл тягаря й вигоди корисних, але ризикових видів діяльності має відбуватися так: той, хто отримує вигоди, і повинен нести тягар - це ціна співіснування в соціальному світі. Неспра­ведливо, якщо суб’єкт ризикової діяльності буде перекладати тягар збитку від такої діяльності на потерпілих, залишаючи за собою тільки вигоду.

Нормативна констатація в ряді випадків безвинної відповідальності продиктована саме справедливим прагненням відновити порушену майнову сферу особи-потерпілого за рахунок завдавача шкоди, який ризикнув зайнятися ді­яльністю, що створює підвищену небезпеку для оточуючих, й який усвідомлював, що здійснення цієї діяльності може призвести до випадкового завдання шкоди.

Необхідно зауважити, що вищезазначені ар­гументи реалізації принципу справедливості, відповідно до якого «той, хто своєю діяльністю підвищує небезпеку для присутніх вище зви­чайного рівня, повинен нести і відповідальність за це підвищення», доречні в ході визначення й інших видів спеціальних деліктів, зокрема у випадках цивільно-правової відповідальності у сфері надання медичних послуг. Певна медична діяльність здійснювана з використанням рентге­нівських або лазерних установок, значною мі­рою завжди містить підвищену небезпеку непе- редбачуваних ускладнень внаслідок неможли­вості повного контролю за нею з боку медичних працівників, тому віднести таку діяльність до джерела підвищеної небезпеки цілком доцільно.