Мирова угода в цивільному процесі Стародавнього Риму

Автор(и)

  • А.Й. Головач кандидат історичних наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.03.21

Ключові слова:

римське право, примирення, мирова угода, непоіменовані договори, судочинство, претор

Анотація

Стаття присвячена аналізу мирової угоди в праві Стародавнього Риму. Стверджується, що в додержавний період існували два способи вирішення конфліктів: насильницький та при­мирення, а з появою держави додався третій: судочинство. Примирення виступало джерелом інституту мирової угоди в римському праві. Вка­зується, що примирення тривалий час не мало законодавчого оформлення і тільки в період Юстиніана, зокрема в Дигестах, отримало своє нормативне вираження у вигляді мирової угоди. Зазначається, що саме в Стародавньому Римі цей інститут отримав вперше своє законодавче оформлення.

Досліджується етимологія терміну, який по­значав мирову угоду в Стародавньому Римі: «transactio». Він показує, що transactio розгля­далася як альтернатива позову («action»), пе­репона для нього.

Автором цитуються та аналізуються Дигести Юстиніана, щоб розібратися з юридичною при­родою мирової угоди в праві Стародавнього Риму та умовами її укладення. Робиться висно­вок про комплексну природу мирової угоди, в якій проявляється як матеріально-правовийJ так і процесуальний аспект. Процесуальність мирової угоди в римському праві виражається у тому, що вона припиняє судовий спір, не дозво­ляє повторно подавати тотожний позов, затвер­джується судовим чиновником (претором).

Аналізуються умови мирової угоди в рим­ському праві, без яких неможлива її юридична дія: 1) неочевидність вирішення спору про пра­во; 2) взаємність поступок; 3) домовленість по мировій угоді має бути вільною; 4) умови миро­вої угоди не повинні були порушувати права та інтереси третіх осіб, які не виступали стороною в мировій угоді; 5) мирова угода повинна була затверджуватися судовим чиновником.

Звертається увага на особливості виконання мирової угоди в давньоримський період та не­гативні наслідки, які настають при відсутності добровільного виконання мирової угоди.

Наводяться приклади із сучасного законо­давства різноманітних країн Європи, де були втілені положення давньоримського інституту мирової угоди, що свідчить про їх актуальність донині.

Посилання

Історія держави і права зарубіжних країн: підручник / за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. О.М. Бандурки ; [Бандурка О.М., Швець Д.В., Бурдін М.Ю., Головко О.М., та ін. ; вступ. слово О.М. Бандурки]. Харків: Майдан, 2020. 618 с.

Leges XII tabularum. URL: https://www.hs-augsburg.de/~harsch/Chronologia/Lsante05/LegesXII/leg_ta00.html (дата звернення: 16.02.2024).

Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р. Відомості Верховної Ради України. 2004. № 40-41, 42. Ст. 492.

Давидова І.В. Медіація чи мирова угода: особливості застосування при вирішенні правових спорів. Правова позиція. 2023. № 3 (40). С. 119-122.

Bürgerliches Gesetzbuch. Buch 2: Recht der Schuldverhältnisse. Abschnitt 4: Erlöschen der Schuldverhältnisse. Titel 21: Vergleich. URL: http://www.gesetze-im-internet.de/bgb/__779.html (дата звернення: 21.01.2022).

Вовк В.М. Угода про примирення в римському праві (соціокультурний контекст). Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. Серія ПРАВО. 2021. Випуск 65. С. 407-410.

Дигести Юстиніана. Текст. URL: https://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Pravo/digest/02.php (дата звернення: 16.02.2024)

Соколянський Д.В. Мирова угода сторін у цивільному судочинстві України: постановка проблеми. Актуальні проблеми держави і права. Випуск 66. 2012. С. 348-353.

Cesare Sanfilippo. Istituzioni di diritto romano. Rubbettino, 2002. 424 p.

Бєлов Д.М., Бєлова М.В., Переш І.Є. Розуміння терміну «конституція» в період Стародавнього Риму.Аналітично-порівняльне правознавство. № 4. 2023. С. 66-70.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-22

Номер

Розділ

Розділ 3. Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право