Правовий захист іноземних інвестицій в умовах запроваджених санкцій до країн-агресорів та країн-спонсорів тероризму

Анотація

У статті досліджено питання залучення іно­земнихінвестицій в Україну під час війни, дослі­джено та проаналізовано процес залучення іно­земних інвестицій. Виокремлено низку негатив­нихфакторів, які вплинули на процес залучення інвестицій у розвиток економіки, зокрема, роз­витоккраїни та її економіки в умовах воєнного стану, воєнна агресія, що негативно впливає на потенційних інвесторів. Відсутність захисту та інститутів гарантування іноземних інвестицій на національному рівні. Розглянуто та проаналізо­вано фактори, що створюють позитивний імідж країни та сприятливі умови для залучення іно­земнихінвестицій. До таких факторів належать: активна зовнішня політика країни; засудження спільнотою тотального вторгнення країни-агресора в Україну; ухвалення ряду санкційних па­кетів проти агресорів та розірвання економіч­них угод з ними країнами Євросоюзу та США; багатостороння підтримка країн G7 та Європей­ського Союзу; авторитет Президента України на світовій арені.

Зазначено, що державне регулювання інвес­тиційної діяльності є інструментом державної інвестиційної політики та елементом системи державного регулювання економіки. Управлін­ня інвестиційною діяльністю здійснюється через реалізацію повноважень органами державної влади, що наділені відповідною компетенцією, і саме їхня ефективна діяльність створює умови для формування сприятливого інвестиційного клімату та отримання позитивного ефекту для держави.

Підкреслено, що за результатами аналізу офіційних даних Державної служби статистики України у статті наводяться статистичні дані, що відображають динаміку надходжень інвес­тицій з різних країн світу в економіку України. Проведений аналіз дав змогу визначити сут­тєвий недолік чинного законодавства України, що виявляється у відсутності окремого органу державної влади, наділеного повноваженнями у сфері управління інвестиційною діяльністю у формі надання дозволів на залучення іноземних інвестицій на об’єкти, що мають стратегічне для економіки значення, та об’єкти критичної інф­раструктури, так само як і відсутній механізм нагляду та контролю за ефективним викорис­танням інвестиційних коштів. У законодавстві провідних країн світу визначена процедура від­хилення іноземних інвестицій та повноважень органів державної влади, коли інвестиція чи дії інвестора можуть становити загрозу національ­ній безпеці держави.