Майнові права автора на службовий твір в авторському праві України

Автор(и)

  • Н.Г. Печерова кандидат юридичних наук, докторантка Інституту держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.03.26

Ключові слова:

оригінальність твору, презумпція авторства, співавторство, право слідування, майнові прав на службовий твір, договори з розпоряджання майновими правами на службовий твір

Анотація

Дана робота присвячена розгляду особли­востей, що виникають при створенні працівником-автором службового твору в частині май­нових прав, а саме досліджується перехід та належність таких прав роботодавцю, який їх отримує за загальним правилом в момент ство­рення службового твору у повному складі від працівника. Дослідження вище зазначеного питання здійснюється шляхом аналізу узгодже­ності того, що майнові права у повному скла­ді переходять за загальним правилом у момент створення службового твору від працівника-ав- тора до роботодавця з суб’єктами в авторському праві України, зокрема з тим, що автор є пер­виннимсуб’єктом, поняттям оригінальності за діючим профільним законодавством, презумпці­єю авторства, співавторством, співвідношенням із правом слідування, майновими правами, що виникають у автора, договірними формами че­рез які здійснюється розпоряджання майновими правами на об’єкти авторського права.

В результаті співставлення вище зазначе­них питань в статті звертається особлива увага щодо особливостей правовідносин, що склада­ютьсяміж працівником-автором та роботодав­цем,оскільки в частині виконання працівником своїх функціональних обов’язків дані відносини носять публічно-правовий характер, що ж сто­сується створення об’єкту права інтелектуаль­ної власності (службового твору), то дані від­носиниє приватно-правовими і про це не варто забувати. Тому, у зв’язку з розглянутими вище питаннями в статті пропонується ряд нових ре­дакцій статей (запропоновані зміни стосуються того, що в результаті розглянутих у роботі пи­тань запропоновано належність майнових прав працівнику-автору, що створив твір, права на які роботодавець отримує через укладення з працівником-автором договору про створення за замовленням або іншого виду договору щодо передачі майнових прав; можливості працівника-автора розпоряджатися своїми майновими правами і визначати самостійно обсяг та строки такого розпоряджання), а також зміни в підході, зокрема, до розуміння службового твору шля­хом відмови від охоплення трудовим договором (контрактом) передачі майнових прав від працівника-автора до роботодавця за загальним правилом і застосування натомість цивілістичних конструкцій. Запропоновані зміни покликані привернути увагу до відновлення справедливо­го балансу інтересів працівника-автора та робо­тодавця, оскільки виходячи з положень діючого законодавства вбачається, що позиція працівника-автора є менш захищеною у порівнянні з позицією роботодавця, особливо це стосується ситуацій, коли заробітна плата працівника-автора включає в себе і авторську винагороду, яку отримує працівник-автор за створення службо­вого твору.

Посилання

Закон України «Про авторське право і суміжні права» URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#Text.

Цивільний кодекс України URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text.

Штефан О.О. Проблеми правового статусу суб’єктів «службового» твору. URL http://www.ppp-journal.kiev.ua/archive/2009/8/30.pdf.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-22

Номер

Розділ

Розділ 3. Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право