Суб’єктний склад відносин щодо соціального захисту працівників критичної інфраструктури України

Анотація

Стаття присвячена з’ясуванню суб’єктного складу відносин щодо соціального захисту прав працівників критичної інфраструктури України. Обґрунтовується позиція, відповідно до якої суб’єктний склад правових відносин щодо со­ціального захисту працівників критичної інф­раструктури збігається із колом суб’єктів, охо­плених дією правового механізму соціального захисту прав працівників критичної інфраструк­тури України. Пропонується структуру суб’єктів відносин щодо соціального захисту працівників критичної інфраструктури розглядати в якості системи, яку складають чотири групи суб’єктів. По-перше, такими суб’єктами є самі працівники критичної інфраструктури, які володіють та ре­алізують право на соціальний захист, а також захищають це право в юрисдикційний чи позаюрисдикційний спосіб. По-друге, ключовим учас­ником відносин щодо соціального захисту пра­цівників критичної інфраструктури є роботода­вець (відповідний об’єкт критичної інфраструк­турі), який повинен розглядати працівників не лише в якості ресурсного елементу виробничих відносин, але й також в якості людини, якій властива людська гідність, а також права та ін­тереси, які можуть бути забезпечені заходами соціального захисту, що реалізуються в Україні роботодавцями. По-третє, учасниками відносин щодо соціального захисту працівників критичної інфраструктури постають також суб’єкти публіч­ної адміністрації, а також інші органи публічної служби та їх посадові особи, які володіють пов­новаженнями, у зв’язку із якими вони повинні здійснювати заходи соціального захисту прав працівників критичної інфраструктури, а також захищати це право працівників. По-четверте, в сучасних умовах демократизації системи соці­ального захисту відносинами щодо соціального захисту працівників критичної інфраструктури також повинні охоплюватись суб’єкти громадян­ського суспільства, зокрема, профспілки, інші професійні об’єднання працівників критичної інфраструктури, правозахисні неурядові органі­зації (які спеціалізуються на захисті прав пра­цівників, працівниць, працюючої молоді та ін.).

У висновках до статті узагальнюються результа­ти дослідження.