Правові засади використання земель сільськогосподарського призначення в Україні та Канаді: порівняльно-правовий аспект

Автор(и)

  • О.С. Малохліб кандидатка юридичних наук, асистентка кафедри екологічного права, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Україна https://orcid.org/0000-0003-3081-8076

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.03.42

Ключові слова:

використання земель, права на землю, землі сільськогосподарського призначення, обіг земель, земельне законодавство України, земельне законодавство Канади

Анотація

У статті проведено порівняльний аналіз пра­вових засад використання земель сільсько­господарського призначення в Україні та Кана­ді. Встановлено, що сучасний стан земельних ресурсів переважної частини України можна охарактеризувати як кризовий, з тенденцією до погіршення, що суттєво ускладнює соціаль­но-економічний розвиток України. Основними причинами такого становища є, перш за все, нераціональне використання земельно-ресурс­ного потенціалу держави, погіршення якісного стану земель, неврегульованості зміни характе­ру функціонування землі як засобу виробництва в умовах ринку та інші негативні фактори. Од­нак, ще більшого правового захисту потребують землі сільськогосподарського призначення, які посідають особливе місце у структурі земельно­го фонду України. Нераціональне використання земель сільськогосподарського призначення є однією з потенційних загроз для продовольчої безпеки України. У зв’язку із цим існує нагаль­на потреба у визначенні ефективного механізму управління у сфері використання земель, у тому числі сільськогосподарського призначення. Важливим в даному контексті є питання обігу земель у зв’язку із прийняттям у березні 2020 р. Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».

Для побудови ефективного й конкуренто­спроможного земельного ринку необхідно мати міцне правове підґрунтя, а для цього доцільним є звернення до зарубіжного досвіду в цій сфері, особливо до досвіду таких країн, у яких найкра­ще функціонує ринок землі, наприклад Кана­ди. Канадський досвід свідчить про важливість детального врегулювання землекористування на всіх рівнях державної влади та про необхід­ність узгодженого підходу для забезпечення на­лежного використання сільськогосподарських земель. Конституція Канади надає виключне право провінціям вирішувати практично всі зе­мельні питання, у тому числі ті, які стосуються використання сільськогосподарських земель. Наявність ринку сільськогосподарських земель в Канаді сприяє залученню додаткового капі­талу у вигляді внутрішніх й зовнішніх інвести­цій в сільськогосподарський сектор, що, в свою чергу, стимулює його сталий розвиток. Україна може врахувати цей досвід у процесі вдоскона­лення своєї земельної політики та забезпечення сталого розвитку сільського господарства.

Посилання

Конституція України: Закон України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

Кулинич П.Ф. Правові проблеми охорони і використання земель сільськогосподарського призначення в Україні: монографія. Київ: Логос. 2011. 688 с.

Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової програми використання та охорони земель: розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.01.2022 р. № 70-р. Офіційний вісник України. 2022. № 11. Ст. 588.

Канада. URL: http://www.lgtinfo.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=65&Itemid=72&lang=en (дата звернення 06.04.2024).

Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768–III. Відомості Верховної Ради України. 2002. № 3. Ст. 27.

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення: Закон України від 31.03.2020 р. № 552-IX. Офіційний вісник України. 2020. № 36. Ст. 1185.

Шульга М.В. Ринок земель як передумова сталого розвитку сільських територій. Досвід і проблеми інкорпорації, імплементації та адаптації екологічного законодавства: матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Дніпропетровськ, 25 верес. 2013 р.) / Нац. гірн. ун-т. Дніпропетровськ, 2013. С. 76–79.

Носік В.В. Право власності Українського народу: монографія. Київ: Юрінком Інтер, 2006. 544 с.

Кулинич П.Ф. Земельна реформа в Україні: правові проблеми: монографія. Київ: Норма права, 2021. 308 с.

Проценко О. Земельне регулювання в Канаді. Стратегія розвитку. 2017. № 4. URL: https://regionet.org.ua/ua/Efektuvne_ypravlinnya_zemelnumu_resyrsamu_na_prukladi_Kanadu_2632635.html#page_title (дата звернення: 06.04.2024).

Закон про право власності на землю за Саскачеванським договором 1993 р. URL: https://laws-lois.justice.gc.ca/eng/acts/S-4.3/FullText.html (дата звернення 10.04.2024).

Закон про право власності на землю Юкона 1994 р. URL: https://laws-lois.justice.gc.ca/eng/acts/Y-4.3/FullText.html (дата звернення 10.04.2024).

Рєпін К. Як держави регулюють земельні відносини. Землевпорядний вісник. 2017. Вип. 11. С. 54–59.

Калимон В. Канадські факти про продаж сільськогосподарської землі. Економічна правда. 12 листоп. 2019. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2019/11/12/653595/ (дата звернення: 10.04.2024).

Закон про іноземну власність на землю Альберти 1979 р. URL: https://laws.justice.gc.ca/eng/regulations/SOR-79-416/FullText.html (дата звернення: 10.04.2024).

Ігнатенко І.В. Правові проблеми захисту земельних прав в контексті глобального «захоплення земель» (досвід Канади). Юридичний науковий електронний журнал. 2024. № 2. С. 198–201.

Коваленко Т.О. Набуття права власності на землю іноземними особами за законодавством України та Канади. Аналітично-порівняльне правознавство. 2024. № 2. С. 351–357.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-22

Номер

Розділ

Розділ 6. Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право