Кримінальне правопорушення як кримінально-правова ознака потерпілої особи

Анотація

Вказується, у Кримінальному кодексі Украї­ни на відміну від Кримінального процесуального кодексу України відсутнє легальне визначення такої важливої ознаки значної частини кримі­нальних правопорушень, підстави кримінальної відповідальності за які встановлено в націо­нальному законі про кримінальну відповідаль­ність, як потерпілий. З огляду на зазначене як в теорії кримінального права, так і в правозастосовній діяльності у певних випадках виникають проблеми з визнанням певних осіб (передусім фізичних та юридичних) потерпілими в кримі­нально-правовому значенні.

У статті досліджено проблемні питання, що стосуються кримінального правопорушення як кримінально-правової ознаки потерпілої особи.

Встановлено, що потерпілим передусім і за­звичай є особа, якій заподіяно шкоду чи ство­рено загрозу її завдання саме кримінальним правопорушенням. Розглянуто ситуації заподі­яння шкоди фізичній чи юридичній іншими сус­пільно небезпечними діяннями, передбаченими Особливою частиною КК України, вчиненими неосудною особою або особою, яка не досягла віку, з якого може наставати кримінальна від­повідальність, а також в межах обставини, що виключає кримінальну протиправність діяння.

Аргументовано, що виділення фізичних та юридичних осіб, яким заподіяно шкоду суспільно небезпечними діяннями неосудної особи кримі­нально-правового значення немає. Водночас таке значення мають випадки вчинення відповідних суспільно небезпечних діянь щодо певних фізич­них чи юридичних осіб особою, яка не досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність для застосування окремих примусових заходів виховного характеру. Окреслено шляхи розв’я­зання проблеми позначення осіб, яким заподіяна шкода в результаті вчинення суспільно небезпеч­них діянь неосудних чи осіб, що не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність.

Зроблено висновок про необхідність уз­годження положень ст. 55 та п. 5 ч. 3 ст. 56 Кримінального процесуального кодексу в кон­тексті кримінального процесуального розуміння потерпілого.

Доведено, що кримінальне правопорушення як кримінально-правова ознака потерпілої осо­би має місце з моменту його закінчення, а не за­судження винного за його вчинення. У випадку замаху на кримінальне правопорушення особа може визнаватися потерпілою як в криміналь­но-правовій, так і кримінальній процесуальній площині.