Розвиток міжнародно-правових стандартів щодо відповідальності за порушення законів та звичаїв війни (друга половина XIX – перша половина XX століття)

Анотація

Ця стаття присвячена розгляду еволюції між­народно-правових стандартів, спрямованих на визначення відповідальності за порушення за­конів та звичаїв війни в період від другої поло­вини XIX століття до першої половини XX століт­тя. Наголошено, що війна, безсумнівно, є одні­єю з найстрашніших подій, яка може вплинути на життя людей та суспільство в цілому. Проте, якщо вона не контролюється або проводиться з порушенням міжнародних норм і стандартів, її наслідки можуть бути ще більш руйнівними та катастрофічними. З початку повномаштабної збройної агресії Російської Федерації проти України дуже поширеним словосполученням стало «порушення законів та звичаїв війни». Відповідальність за вказане діяння передбаче­на статтею 438 Кримінального кодексу України. Однак, криміналізація цього діяння пов’язана не з внутрішнім правопорядком України, адже по­рушення законів та звичаїв війни є міжнародним злочином, який призводять до серйозної шко­ди людям, економічним об’єктам та культурним цінностям, що створює високий рівень суспіль­ної небезпеки

Стаття охоплює аналіз ключових міжнарод­них документів, таких як Женевські конвенції та рішення Гаазьких конференцій, а також ре­золюцій Організації Об’єднаних Націй (далі - ООН), і досліджує їх вплив на формування пра­вових норм у цій сфері. Розглядаються зміни в правовому регулюванні, їхні причини та наслід­ки. Дослідження важливо для розуміння досвіду у контексті сучасних викликів та конфліктів, а також для подальшого розвитку міжнародного права та забезпечення захисту прав людини під час воєнних конфліктів.

Робиться висновок, що у другій половині XIX та першій половині XX століття спостерігався значний розвиток міжнародно-правових стан­дартів, що стосувалися відповідальності за по­рушення законів та звичаїв війни. Цей період був вирішальним у формуванні основних норм і принципів міжнародного гуманітарного пра­ва, спрямованих на захист прав людини під час воєнних конфліктів. Результатом цього проце­су було прийняття ряду міжнародних договорів та конвенцій, які закріпили правила поведінки військових конфліктів і встановили механізми відповідальності за їх порушення. Ці стандарти стали важливим кроком у гуманізації війни та захисті прав людини під час воєнних дій.