Конституційний контроль за судовим правом у кримінальному провадженні: реалії та перспективи

Анотація

Стаття містить основні визначення консти­туційного контролю, що запропоновані вітчиз­нянимидослідниками конституційного права. Звернуто увагу на значення конституційного контролю для права загалом та оремо для кри­мінального провадження. Зокрема, вказується, що за рахунок поступового впровадження у кримінальному провадженні правових виснов­ків та правових позицій Верховного Суду (далі - ВС) як загальнообов’язкових приписів як під час досудового розслідування, так і судового розгляду кримінального провадження, виникає необхідність дослідження та запровадження особливих механізмів перевірки їх на відповід­ність Конституції України та Законом України.

Автор, ставлячи за мету дослідження консти­туційного контролю за рішеннями касаційних су­дів загальної юрисдикції, як одного з варіантів дотримання верховними судами принципу вер­ховенства права, забезпечення права осіб на справедливий суд та досягнення правової визна­ченості у кримінальному провадженні, здійснив аналітично-порівняльне дослідження законодав­ства таких країн як України, Азербайджан, Вели­ка Британія, Німеччина, Польща та США.

На підставі аналізу країни були поділені на кілька груп залежно від тих, де створені кон­ституційні суди та де вони відсутні, але існує конституційна юрисдикція, а у межах таких груп було виокремлено основні моделі конституцій­ного контролю: 1) здійснення конституційного контролю за рішення верховних судів законо­давством не передбачено, 2) здійснення кон­ституційного контролю за остаточними рішен­нями суду прямо визначено основним законом країни, 3) здійснення касаційним судом пере­вірка на відповідність конституції судового пре­цеденту як того, що створений нижчестоящими судами, так і ним самим.

Кожна модель конституційного контролю ав­тором статті розглядається з точки зору сильних та слабких сторін. У підсумках автор, приходить до висновку, що кожна модель має як свої пере­ваги, так і недоліки. Визначити ідеальний кон­ституційний контроль за судовим правом, який би забезпечив ухвалення верховними судами виважених, об’єктивних та аргументованих рі­шень направлених на досягнення єдності судо­вої практики та дії верховенства права, можна лише якщо в його основу закладені такі критерії як функціональність та результативність.