Аналіз особливостей та виокремлення проблемних питань правової регламентації забезпечення сил оборони України в межах міжнародної допомоги: оцінка ризиків

Анотація

Розглянуто правові засади отримання та ви­користанняміжнародної допомоги, що надхо­дить в Україну від зарубіжних донорів - інозем­них держав та міжнародних організацій.

Оцінено критерії ризиків у наданні летально­го озброєння Силам оборони України та праг­нення забезпечити, ще більший контроль за наданим летального озброєння, та його перенаправлення за межі країни та навіть на європей­ський чорний ринок під час прийняття рішення, стосовно допомоги Україні. Як приклад колишня Югославія, де не вдалось повністю проконтро­лювати обіг зброї під час війн.

У відповідь на неспровоковане вторгнення рф в Україну Рада Європейського Союзу 28 лю­того 2022 року ухвалила безпрецедентне рішен­ня (2022/338/CFSP) про фінансування та поста­чання 450 мільйонів євро летальної військової допомоги Силам оборони України [3], кількість, яка була подвоєна Рішенням (2022/471/CFSP) від 23 березня 2022 року [4]. Але в цьому по­спіху війни суворі рамки Європейського Союзу щодо контролю над озброєннями мало розгля­далися. Зокрема, Рада Європейського Союзу пу­блічно не сформулювала, як вона враховує ри­зики довгострокового конфлікту в Україні, такі як перенаправлення зброї до рф та небажаним недержавним збройним групам; постконфліктне розповсюдження стрілецької та легкої зброї та супутнє зростання транснаціональної злочинно­сті та регіональної нестабільності, і навіть по­тенціал для звинувачень у військових злочинах з української сторони проти російських військо­вополонених [5]. Формулювання цих ризиків під час прийняття рішень Європейського Союзу щодо України має важливе значення.

Право на колективну самооборону згідно зі статтею 51 Статуту ООН забезпечує фундамен­тальну правову основу для надання окремими державами міжнародної військової допомоги Україні. Але конкретні повноваження Європей­ського Союзу щодо фінансування та координа­ції таких поставок містяться в новому Європей­ському фонді миру (далі - ЄФМ), створеному в березні 2021 року [6]. Проте повноваження Європейського Союзу у ЄФМ обумовлені кри­теріями оцінки експорту зброї в Європейський Союз. Спільна позиція (2008/944/CFSP) від 8 грудня 2008 року, та Міжнародний договір про торгівлю зброєю від 24 грудня 2014 року (далі - МДТЗ) [7].