Принцип гуманізму в кримінально-виконавчому праві

Автор(и)

  • Я.О. Ліховіцький доктор юридичних наук, професор, професор кафедри кримінального права та правоохоронної діяльності ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна https://orcid.org/0000-0002-8537-2676

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.03.108

Ключові слова:

кримінально-виконавче право, відбування покарання, права та свободи людини, принцип гуманізму

Анотація

Вказується, гуманізм базується на природних людських якостях, які його створюють і підтри­мують. Основною з них є людяність, або гуман­ність, яка включає співчуття, турботу і увагу до інших людей, прагнення зберігати та покращу­вати середовище проживання, а також повагу і добре ставлення до всього живого. Гуманізм охоплює не лише ідеї, але й правила життя, формуючи світогляд, що пропонує особистості певні норми поведінки.

Відзначається, реформування криміналь­но-виконавчого законодавства та пенітенціарної системи з урахуванням гуманізації таких право­вих інститутів, як виконання та відбування по­карань, дозволило наблизити вітчизняне законо­давство до міжнародних стандартів у цій сфері. Необхідність гуманізації відбування покарання як умови забезпечення правового положення засуджених обумовлена декількома факторами: підвищеною увагою до правового статусу осо­бистості, оскільки людина, її права та свободи є найвищою цінністю; потребою включення засу­дженого до системи соціально-корисних громад­ських відносин; гуманізацією діяльності кримі­нально-виконавчої системи, яка передбачає по­вагу до прав, свобод і гідності особи, відкритість системи, а також конструктивну співпрацю з різ­нимисуспільними, правозахисними, релігійними та іншими організаціями.

У підсумку, автор стверджує, процес гумані­зації кримінально-виконавчої системи в цілому в умовах її реформування є тривалим і бага­тоступеневим. На позитивний результат цього процесу значно впливають зміни в економічній, соціальній, правовій та інших сферах, а також кримінальна та кримінально-виконавча політи­ки,які проводяться державою. Таким чином, для того щоб сформувати у засуджених навички правослухняного способу життя, пенітенціарна система повинна бути для них зразком у сфері дотримання прав людини та основних свобод. Гуманізація не має нічого спільного з безкар­ністю та вседозволеністю. Гуманне ставлення до засудженого слід розглядати як можливість, яка дає шанс повернутися в суспільство законо­слухняним громадянином. Це, зокрема, включає можливість у процесі виправного впливу відно­вити втрачені соціально-корисні зв’язки.

Посилання

Шумка М.Л., Шандрук І.С., Трансформація гуманістичних ідей в сучасності. URL: http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/4692/3/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%B9%20%D0%B2%20%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%282%29.pdf.

Морозова Л.П. Гуманізм: особливості історичного розвитку. URL: http://conf.vntu.edu.ua/humed/2010/txt/morozova.php.

Громовчук М.В., Бєлов Д.М. Гуманізм як філософсько-правова категорія в умовах формування нової парадигми в праві. Аналітично-порівняльне право. № 3/2022. С. 301-310.

Пузирьов М.С., Лисенко М.І., Реалізація принципу гуманізму виконання і відбування покарання в умовах ізоляції засуджених. Право і суспільство. № 6. 2012. С. 141-145.

URL: https://web.archive.org/web/20140116115305/http://ngo-coe.org/Web-Forms/NgoDetails.aspx?ID=5.

Бєлов Д.М., Бєлова М.В. Система захисту прав і свобод людини і громадянина: доктринальні та нормативні основи. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право».2022. Вип. 74. С. 85-90.

Кримінально-виконавчий кодекс України від 11 липня 2003 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-IV#Text.

Губєрнікова Є.В. Принцип гуманізму та проблеми його реалізації при визнанні покарання як позбавлення волі. Право та законність. № 4. 2008. С. 21–25.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-22

Номер

Розділ

Розділ 13. Актуальні питання сучасної правової науки