Проблеми визначення системи форм, способів та засобів цивільно-правового захисту житлових прав

Анотація

Стаття присвячена дослідженню теоретико-правових засад побудови узгодженої систе­ми форм і способів захисту житлових прав. Роз­гляд питання системи цивільно-правових форм та способів захисту житлових прав дозволяє зробити висновок про те, що житлове право є частиною цивільного права, а житлові правовід­носини та житлові права - різновидом цивіль­них правовідносин та цивільних прав.

Автор обґрунтовує, що встановлення житло­вих прав як предмета цивільно-правового захи­сту має важливе практичне значення, оскільки це надає можливість, зокрема, розмежувати суто цивільні та житлові спори. Таке розмежу­вання має враховуватися для правильного за­стосування матеріального та процесуального законодавства в процесі правозастосування. Від характеру відносин залежить можливість застосування відповідного механізму правового захисту суб’єктивного права.

Автор вважає, що в разі порушення прав і виникнення житлового спору алгоритм дії має бути таким: 1) у разі порушення житлово­го права обираємо відповідну форму захисту; 2) далі слід зазначити найбільш ефективний спосіб захисту; 3) вимога має бути втілена у відповідному засобі захисту (позов, скарга, за­ява). Захист житлових прав громадян в Україні можна поділити на юрисдикційну та неюрис- дикційну форми захисту. Захист прав суб’єктів житлових відносин у суді посідає головне міс­це з-поміж юрисдикційних форм захисту, має універсальний характер, гарантується Консти­туцією України та є найбільш пристосованим до вирішення спорів щодо захисту житлових прав громадян. Вибір конкретної форми захисту жит­лових прав громадян обумовлений юридичною природою житлових прав. Переліку способів захисту житлових прав громадян в Україні в чинному ЖК України не передбачено. Тому при виникненні житлового спору слід керуватися нормами ЦК України (ст. 16). Зазначені спосо­би захисту цивільних прав реалізуються у кон­кретних засобах захисту.

Важливу роль у регламентації відносин зі здійснення правосуддя в житлових справах віді­грає Конвенція про захист прав людини і осно­воположних свобод 1950 р. Виходячи із сутності практики ЄСПЛ та доктрини щодо характеру рішень ЄСПЛ, слід зробити висновок, що такі рішення важливі й для становлення доктрини житлового права та мають прецедентний харак­тер при вирішенні житлових спорів у порядку цивільного судочинства.

Особливо актуальною також є можливість застосування процедури медіації щодо житло­вих спорів. З урахуванням особливостей житло­вих спорів можна запропонувати й особливості застосування медіації щодо житлових спорів. У цьому напрямі доцільно використовувати й онлайн-медіацію.