Захист інтелектуальної власності: історія розвитку та перспективи вдосконалення в сучасній Україні

Анотація

Право інтелектуальної власності є порівняно новим інститутом в українському праві. Станом на сьогодні досі принципові питання інтелекту­альної власності залишаються дискусійними та такими, що потребують оновлення та удоско­налення.Складнощі з правовим регулюванням інтелектуальної власності пов’язані як з ко­лом об’єктів, що постійно розширюється, так і зі збільшенням сфери прав і свобод учасників цивільного та господарського обороту. Не менш важливими питання ефективного регулювання національної системи інтелектуальної власності пов’язані з Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Єв­ропейськимспівтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Також, в Україні ціла низка проблем правового регулювання інтелектуальної власності обумов­лена значним історичним періодом впродовж якого нематеріальні об’єкти як економічна кате­горія не існували, а тому не вимагали охорони. Після відновлення незалежності нашої Держави розпочався розвиток законодавства про захист інтелектуальної власності.

Побудова ефективної системи інтелектуаль­ної власності в Україні є важливим етапом та передумовою інтеграції нашої Держави у євро­пейське співтовариство. Після відновлення не­залежності України наше законодавство у сфері інтелектуальної власності зазнало серйозних змін та реформ.

Конституція України передбачила, що гро­мадянамгарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, за­хист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелекту­альної діяльності. Кожний громадянин має пра­во на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом. Відносини інтелекту­альної власності в Україні регламентовані як національним законодавством, так і міжнарод­ними правовими актами. Терміни «охорона» і «захист», які часто вживаються без розрізнен­няїхнього змісту, не є ідентичними. При цьо­му, перспективи вдосконалення законодавства України про захист інтелектуальної власності передбачають його гармонізацію з правом Єв­ропейського Союзу.