Цифрові платформи у контексті надання публічних послуг

Анотація

статті на підставі комплексного системного аналізу національного законодавства та норма­тивнихактів Європейського Союзу розглянуто класифікація цифрових платформ для надання публічних послуг. Актуальність теми зумовлена необхідністю комплексного наукового вивчен­ня питань правового регулювання діяльності цифрових платформ для надання публічних послуг з точки зору інформаційного права для подальшого розвитку законодавства та юридич­ної науки у даній сфері. Об’єктом досліджен­ня виступають суспільні відносини, пов’язані з регулюванням цифрових платформ у право­вому аспекті. Предметом дослідження є норми законодавства України та ЄС, правозастосовна практика та доктринальні джерела з теми, що вивчається. Зазначено, що в останні роки еко­номіка України зіткнулася з глобальними викли­камицифровізації, які зумовлюють нові цілі та завдання сукупністю програм для електронних обчислювальних машин, пов’язаних з ними ін­формаційних технологій, інформаційних систем і інформаційних ресурсів, які забезпечують надання публічних послуг, а також взаємодію учасників відповідних правовідносин в інфор­маційно-комунікаційній мережі. Цифровізації надання публічних послуг розглядається як не­обхідна передумова цифрової трансформації, що базується на впровадженні та застосуван­ні цифрових платформ і технологій, що відріз­няється інтеграцією внутрішнього та зовнішньо­го цифрового середовища. Галузеве законодав­ство,інформаційне, адміністративне, цивільне, яке регулює окремі питання функціонування цифрових платформ, тривалий час розвивалося власним шляхом, вводячи у правове поле різні визначення терміна «цифрова платформа». Завдяки порівняльно-правовому методу пізнан­ня на основі вивчення досвіду країн Європей­ського Союзу було здійснено аналіз правової природи цифрових платформ з точки зору ін­формаційного права, запропоновано дефініцію та класифікацію цифрових платформ. Водно­час система правового регулювання діяльності цифрових платформ з надання публічних послуг з точки зору інформаційного права на сьогод­нішній день остаточно не сформувалася, зали­шається ряд невирішених питань наукового та практичного характеру, що вимагає подальших досліджень.