Адміністративні договори: невідомі та суперечливі питання українського законодавства

Анотація

Вказується, зміни у підходах та принципах ад­міністративного права вплинули майже на усі ча­стиницієї галузі права. І адміністративні догово­ри у цьому питанні не є винятком. Ще донедавна вважалося, що договірний інструмент у право­відносинах притаманний переважно приватному праву, де сторони є рівними та відповідно можуть домовлятися, а досягнуті домовленості фіксува­ти у договорах. Публічно-правовою сферою, де сторони є рівноправними та традиційно уклада­ються договори, є сфера міжнародного права та міждержавних відносин. Субординаційні адміні­стративні відносини до таких не належали та не розглядалися як сфера можливого застосування договірних інструментів.

У статті досліджено важливі питання сутнос­ті та характеристик адміністративних договорів, вимог, що до них висуваються, які є важливими у процесі напрацюванні наукових позицій для належного їх нормативного врегулювання.

Встановлено, що до ознак адміністративних договорів можна віднести наступні: як мінімум одним із суб’єктів укладення адміністративного договору повинен бути суб’єктом владних по­вноважень; адміністративний договір ґрунтуєть­ся на волеузгодженні сторін; предметом догово­ру є взаємні права та обов’язки його учасників у публічно-правовій сфері; адміністративний договір укладається на підставі закону, проте формальна вимога до назви адміністративного договору відсутня, це може бути договір, угода, протокол, меморандум та інша назва.

Також у статті обґрунтовано, що адміністра­тивні договори за юридичними властивостями можуть бути як нормативні, так і індивідуальні. Недостатність нормативного регулювання поро­джує складності відмежування адміністративних договорів від інших видів. Все ж основною оз­накою для відмежування адміністративних договорів від інших видів договорів є характер правовідносин, тобто предмет самого договору. Адміністративний договір є правовим актом, що визначає взаємні права та обов’язки його учас­ників у адміністративно-правовій сфері, тобто сфері, що регулюється нормами адміністратив­ного, а не іншими галузями права.

Визначено, що за відсутності спеціально­го законодавства щодо адміністративних дого­ворів, до них застосовуються загальні вимоги приватного права та вимоги адміністративного права щодо компетенції, форми, змісту та про­цедури. До вимог, які продиктовані положення­миадміністративного права, належать наступні: обмеженість компетенцією; письмова форма, особливості вибору договірної сторони.