Медіація в контексті домашнього насильства і насильства за ознакою статі: дебати, що тривають, і потреба в посиленні захисту постраждалих

Анотація

У статті аналізується законодавча ініціатива щодо обмеження медіації у справах домашньо­го насильства та насильства за ознакою стат­ті в контексті складних сучасних дебатів щодо природи гендерно зумовленого насильства, яке укорінене в значних владних дисбалансах, та забезпечення «автономії» постраждалих.

Авторка досліджує аргументи як прихильни­ків теорії «дисбалансу влад», так і прибічни­ків погляду на постраждалих як «автономних суб’єктів», що протистоять протекціоністським втручанням у їхнє життя, і зосереджує увагу на концепті реляційної автономії, який допома­гає створити прийнятну модель реагування на гендерно зумовлене насильство з урахуванням структурних соціальних асиметрій, що лежать в його основі.

Звертаючись до «золотого стандарту» Стам­бульської конвенції, яка забезпечує найвищий рівень захисту постраждалих від гендерно зу­мовленого насильства, авторка підтримує за­конопроект щодо обмеження медіації у справах домашнього насильства та насильства за озна­кою статі, спираючись на ст. 48 Стамбульської конвенції та її тлумачення у Пояснювальній до­повіді до неї, практику GREVIO, моніторингового органу Конвенції, та гендерно сенситивну прак­тику Європейського суду з прав людини, який встановлює у справах домашнього насильства стандарт «спеціальної обачності».

Авторка пропонує уточнення до законопро­екту в частині розкриття змісту та обсягу по­нять «випадків домашнього насильства та на­сильства за ознакою статі», формуючи чіткий перелік ситуацій, коли неможлива медіація. Це стосується випадків адміністративних та кримі­нальних правопорушень, пов’язаних з домашнім насильством та насильством за ознакою статі, а також ситуацій, де застосовувалися спеціаль­ні заходи протидії домашньому насильству, пе­редбачені профільними законами. Окрім того, авторка звертає увагу на важливість перевірки цивільних проваджень, пов’язаних з сімейними спорами, на предмет виявлення випадків ген­дерно зумовленого насильства.

Аналізуючи кваліфікаційні стандарти діяль­ності медіаторів в Україні, дослідниця звертає увагу на потенційні ризики ре-приватизації на­сильства та вторинної віктимізації постраждалих і підкреслює значущість судового способу захисту у справах домашнього насильства та насильства за ознакою статі.