Об’єкт складу кримінального правопорушення порушення законів та звичаїв війни

Анотація

Стаття присвячена дослідженню об’єкта скла­ду кримінального правопорушення порушення законів та звичаїв війни. Актуальність теми зу­мовлена зростанням кількості порушень міжна­родного гуманітарного права в сучасних зброй­них конфліктах, зокрема в контексті російської агресії проти України.

Автор аналізує різні підходи до визначення поняття «об’єкт кримінального правопорушен­ня», критично оцінюючи традиційне радянсь­ке уявлення про об’єкт як суспільні відносини. Обґрунтовується необхідність відходу від цієї концепції на користь більш широкого розумін­няоб’єкта як комплексу соціально значущих цінностей, інтересів та благ, що охороняються кримінальним законом.

У статті розглядається специфіка об’єкта по­рушеннязаконів та звичаїв війни, яким визна­чається встановлений міжнародними актами по­рядок ведення війни. Автор підкреслює, що цей об’єкт включає міжнародний правопорядок у сфері збройних конфліктів, принципи міжнарод­ного гуманітарного права, правила ведення бой­овихдій та захист жертв війни. Аналізується до­датковий факультативний об’єкт порушення за­конів та звичаїв війни життя особи та її здоров’я.

Наголошується, що обов’язковою ознакою об’єкта для цього кримінального правопору­шенняє його предмет, що становлять об’єкти цивільного призначення, зокрема національне майно, яке є матеріальним носієм культурних цінностей.

Особлива увага приділяється аналізу струк­турикримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопоряд­ку, яка відрізняється від традиційної структури складу кримінального правопорушення і вклю­чає матеріальний, ментальний та контекстуаль­ний елементи.

Автор також розглядає концепцію командної відповідальності, яка є важливою складовою кримінальної відповідальності за порушення за­конів та звичаїв війни.

У висновках стверджується, що чітке розумін­няоб’єкта порушення законів та звичаїв війни є ключовим для правильної кваліфікації діянь та забезпечення невідворотності покарання за кримінальні правопорушення проти миру, безпе­ки людства та міжнародного правопорядку. Ав­тор підкреслює необхідність подальшого вдоско­наленняпідходів до визначення об’єкта цього кримінального правопорушення з урахуванням розвитку міжнародного кримінального права та практики міжнародних судових інституцій.