Невідкладний обшук: у пошуках балансу між ефективністю та дотриманням прав людини

Анотація

Вказується, в початкових днях червня 2024 року судді Верховного Суду звернулися до членів Науково-консультативної ради з про­ханням надати наукові висновки щодо справи № 466/525/22 (справа стосувалася застосуван­ня положень ч. 3 ст. 233 КПК). Зі звернення випливало, що кримінальне провадження за ка­саційною скаргою прокурора на ухвалу Львівсь­когоапеляційного суду від 02 жовтня 2023 року було передано на розгляд об’єднаної палати Ка­саційного кримінального суду у складі Верхов­ного Суду.

Саме тому, у цій науковій публікації автори зробили спробу в рамках проблематики пріори­тетності забезпечення прав людини, поглянути на ситуацію, яка має місце під час проведення обшуку у невідкладних випадках.

Аргументовано, що з огляду на правову при­роду та зміст наведених конституційних припи­сів, частина третя статті 30 Основного Закону України має тлумачитися як норма прямої дії. Це означає, що вона перешкоджає учаснику кримі­нального провадження на боці обвинувачення (прокурору, слідчому, дізнавачу) приймати рі­шенняувійти до житла чи іншого володіння осо­би якщо цей випадок не є невідкладним та якщо мета не відповідає приписам зазначеної норми Конституції України, з урахуванням індивідуаль­ної оцінки обставин конкретного випадку.

Резюмовано, що за відсутності чіткого визна­ченнятерміну «невідкладний» у кримінальному процесуальному законодавстві, доцільно засто­сувати принцип in dubio pro tributario (пріоритет із найбільш сприятливим для особи тлумачен­ням норми права)). Зважаючи на те, що йдеться про винятковий випадок обмеження конститу­ційного права особи на недоторканність житла поза судовим контролем, важливо застосувати буквальне (не розширене) тлумачення змісту частини третьої статті 30 Конституції України.

Відтак уповноважені учасники кримінально­го провадження приймаючи рішення про невід­кладний обшук, зобов’язані з’ясувати: чи дійсно зволікання протягом розумно передбачуваного часу, необхідного для звернення до слідчо­госудді, отримання дозволу на обшук та його проведення за нормального перебігу подій, не­минуче призведе до наслідків, передбачених статтею 30 Конституції України; які конкретні обставини справи свідчать про невідкладність саме проникнення до житла чи іншого володін­ня,котрі, при цьому, мають перебувати у пря­мому причинно-наслідковому зв’язку з втратою (знищенням тощо) майна.