Поняття та система засобів кримінального переслідування

Автор(и)

  • Д.А. Патрелюк кандидат юридичних наук, директор Адвокатського бюро Дмитра Патрелюка, Україна https://orcid.org/0000-0002-7300-4905

DOI:

https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.04.107

Ключові слова:

кримінальне провадження, засоби кримінального переслідування, заходи забезпечення, слідчі (розшукові) дії, права людини, тип правового регулювання, кримінальне процесуальне законодавство

Анотація

Стаття присвячена визначенню поняття та системи засобів кримінального переслідування. Акцентовано увагу, що питання щодо поняття та системи засобів кримінального переслідуван­ня залишається вельми дискусійним та потребує подальшого дослідження й обґрунтування. Кон­статовано, що здійснення діяльності, пов’язаної з викриттям особи та встановленням її причет­ності до вчиненого кримінального правопору­шення, не залежить від наявності у такої особи будь-якого процесуального статусу. Вказано, що недосконалість нормативного регулювання системи засобів кримінального переслідуван­ня створює ризики порушення прав, свобод і законних інтересів людини, яка викривається. Зазначено, що система засобів кримінального переслідування є значно ширшою, та має вклю­чати всі процесуальні дії (заходи забезпечен­ня), спрямовані на отримання доказової інфор­мації щодо причетності особи до кримінального правопорушення. Безумовно, слідчі (розшуко­ві) дії є основними засобами збирання доказів, але виконання інших процесуальних дій також призводить до отримання фактичних даних, що викривають особу. Обґрунтовано критерії, що визначають належність відповідної процесуаль­ної дії (заходу забезпечення) до засобів кримі­нального переслідування. По-перше, необхідно зважати на спрямованість таких засобів, які ма­ють на меті отримання інформації про вчинене кримінальне правопорушення. По-друге, регла­ментовані та (або) незаборонені нормами кримі­нального процесуального закону засоби кримі­нального переслідування не повинні призводи­ти до порушення прав і основоположних свобод людини, які можуть бути істотними або неістот­ними. По-третє, за загальнодозвільним типом правового регулювання можна використовува­ти засоби кримінального переслідування, що прямо не заборонені нормами процесуального законодавства, але є правомірними з огляду на відсутність ризику обмеження прав людини. Водночас спеціальнодозвільний тип правового регулювання засобів кримінального пересліду­вання передбачає здійснення процесуальної ді­яльності лише у спосіб, прямо дозволений кри­мінальним процесуальним законодавством.

Посилання

Кримінальний процесуальний кодекс України. Закон України від 13 квіт. 2012 р. № 4651-VI. Голос України. 2012. №№ 90-91. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 (дата звернення: 05.07.2024).

Палюх А., Гузела М. Сутність кримінального переслідування та проблема його законодавчого закріплення. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Юридичні науки. 2018. № 902. С. 141-145.

Римарчук Р.М., Сорока С.О. Процесуальні положення суб’єктів кримінального переслідування на стадії досудового розслідування. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2013. № 3. С. 401-408.

Звірко О.Є. Кримінальне переслідування - процесуальна функція чи правова фікція? Підприємництво, господарство і право. 2012. № 8. С. 169-171.

Лоскутов Т.О. Кримінальне переслідування, здійснюване слідчим: монографія. Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2011. 164 с.

Лоскутов Т.О. Моменти початку та закінчення кримінального переслідування, здійснюваного слідчим ОВС. Право і суспільство. 2010. № 2. С. 168-173.

Case of Deweer v. Belgium, № 6903/75, 27/02/1980. URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-57469 (дата звернення: 05.07.2024).

Case of Eckle v. Germany, № 8130/78, 15/07/1982. URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-57476 (дата звернення: 05.07.2024).

Барган С.С. Проблеми нормативного регулювання процесуальних засобів пізнавальної діяльності слідчого. Аналітично-порівняльне правознавство. 2024. № 1. С. 560-565.

Лоскутов Т.О. Предмет правового регулювання у кримінальному процесі: дис. ... д-ра юрид. наук. Київ. 2016. 445 с.

Тетерятник Г.К. Гібридизація слідчих (розшукових) дій. Кримінальне та кримінальне процесуальне законодавство у контексті судової реформи в Україні: матеріали науково-практичного семінару (м. Львів, 15 червня 2018 року). Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2018. С. 166-169.

Постанова Верховного Суду від 04.10.2023 р. Справа № 295/3910/18. Провадження № 51-2696км19. Єдиний державний реєстр судових рішень.URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/106868888 (дата звернення: 05.07.2024).

Лобойко Л.М. Завдання теорії кримінального процесу у зв’язку із ухваленням нового КПК. Теоретичні та практичні проблеми кримінального судочинства: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Донецьк, 19 жовтня 2012 року). Донецьк: ДЮІ МВС України, 2013. С. 30-32.

Лоскутов Т.О. Нормативне забезпечення стандартів ефективного досудового розслідування в умовах воєнного стану. Юридичний науковий електронний журнал. 2023. № 1. С. 465-468.

Постанова Верховного Суду від 06.09.2023 р. Справа № 688/647/19. Провадження № 51-2840км23. Єдиний державний реєстр судових рішень.URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/113357608 (дата звернення: 05.07.2024).

Постанова Верховного Суду від 07.02.2024 р. Справа № 185/4212/21. Провадження № 51-7440км23. Єдиний державний реєстр судових рішень.URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/117402535 (дата звернення: 05.07.2024).

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-11

Номер

Розділ

Розділ 9. Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність